Ефект Зейгарник

Чи траплялося вам відчувати тривогу і навіть деяку провину з приводу якої-небудь незавершеної справи? Коли ви не встигали довести розпочате до кінця, змушені були відкласти, а в результаті півночі не могли спати, переживаючи, і постійно подумки поверталися до цього незакінченого заняття?

Якщо так, то, можливо, ви будете здивовані дізнатися, що причиною такого стану є не горезвісна совість, звичка доводити розпочате до кінця або особиста схильність до зайвих переживань. Подібний ефект різною мірою характерний для всіх людей, і психологам він відомий відносно давно. Це – ефект Зейгарник, що отримав свою назву від імені дослідниці, яка перша його описала.

Запамятовування незавершених справ

Уявіть собі дитину, яка захоплено збирає будиночок з кубиків або малює улюбленого персонажа мультфільму. Якщо заняття справді цікаве, відірвати її від нього, не запропонувавши натомість такий же по силі стимул, дуже складно – через деякий час дитина все одно повернеться, щоб закінчити почате. Вперше дану закономірність відкрив німецький (пізніше емігрував у США) психолог Курт Левін.

Розвиток цього спостереження, його наукове обґрунтування та експериментальне підтвердження було скоєно ученицею Левіна – Блюмой Вольфівною Зейгарник, яка захистила на цю тему диплом в Берлінському університеті. В окремих джерелах вказується, що на саму думку її наштовхнуло спостереження за роботою офіціантів у ресторані. З моменту прийняття замовлення до подачі страви вони чудово пам’ятали, що замовив відвідувач, але як тільки блюдо опинялося на столі – інформація про замовлення вмить забувалася.

Надалі дослідження було перенесено в стіни університету. Б. Зейгарник зосередилася на експериментальному обґрунтуванні теорії, раніше запропонованої Левіним. Суть його зводилася до того, щоб показати, що якщо перервати людину і не дати закінчити розпочате, вона буде перебувати в стані емоційної напруги, яка збережеться до тих пір, поки справу не буде завершено. Крім того, весь цей час людина буде пам’ятати про завдання.

Сам експеримент був дуже простий. Випробуваним пропонували вирішити ряд завдань за відведений час. Але в певний момент їх переривали, пояснюючи це браком часу. Пізніше учасників просили назвати ті завдання, які вони запам’ятали. Серед відповідей переважав опис тих завдань, які вони не встигали виконати. Їх випробовувані пам’ятали в 2 рази краще, ніж ті, які встигли зробити.

Результатами даного дослідження і була підведена риска під розумінням відкритого психологічного ефекту, який згодом назвали на честь Б. Зейгарник. Ним описується особливість (або феномен, якщо завгодно), яка зводиться до того, що люди краще запам’ятовують перервані справи, ніж завершені.

Відбувається це внаслідок порушення мотиваційного компонента пам’яті. Надалі, в основному зарубіжними психологами, ці висновки були багаторазово підтверджено та деталізовано.

Але що дають ці знання нам?

Ефект Зейгарник, реклама, прокрастинація і пам’ять

По-перше, тепер ви знаєте наукове визначення почуття провини за невиконану справу чи обіцянку. Якщо ж говорити серйозно, то відбиток, накладений ефектом Зейгарник, можна простежити на простих прикладах з повсякденного життя. А завдяки цьому краще зрозуміти природу деяких своїх дій і навіть провести невеличкий експеримент над собою.

Ще на початку 1970-х двоє вчених, Дж. Хаймбэк з Nationwide Research Center і Дж. Джейкобі з університету Пардью, провели серію експериментів про значення та можливості застосування ефекту Зейгарник в рекламі.

Використання тактики переривання продемонструвало свій позитивний вплив на залучення і запам’ятовування бренду. Звідси висновки, які сьогодні широко застосовуються в рекламній та медійній сферах:

1) ролик повинен інтригувати з перших секунд, щоб, відмовившись від перегляду, у людини виникало відчуття незавершеності;

2) недомовленість реклами або одного з сюжетів сприяють кращому запам’ятовуванню.

Ці прийоми дозволяють «вести» потенційного покупця не тільки в процесі перегляду, але і на всій дистанції прийняття рішень.

Наскільки це впливає на сучасного споживача? Очевидно, що реклами навколо нас сьогодні так багато, що часом вже на рівні підсвідомості ми блокуємо її в будь-яких проявах. Але судити про ефективність прийому можна хоча б з простого прикладу. Подумайте, які фільми викликають у вас більший відгук і краще запам’ятовуються: з відкритим фіналом або ті, де історія в кінці завершується?

Але це все теж не більше ніж цікаві факти. Як можна застосовувати ефект Зейгарник в повсякденному житті з користю для себе?

Як мінімум, в якості інструменту тайм-менеджменту для налагодження ефективної роботи та боротьби з прокрастинацією. Для першого вам знадобиться позбутися від багатозадачності. Іншими словами, застосувати правило «одна річ за один раз». Зосередившись на виконанні заняття до кінця, ви не опинитеся в ситуації, коли відразу кілька справ вимагатимуть свого завершення і «тиснути» на вас.

Для того щоб впоратися з тяганиною, слід вдатися до правила 15 хвилин. Якщо ви цікавилися питаннями управління часом раніше, то, напевно, чули про нього. Суть полягає в тому, що якщо почати займатися чим-небудь і продовжувати 15 хвилин, то надалі робота буде йти багато в чому автоматично, і вже не доставляти такого дискомфорту як відразу.

Як кажуть, у будь-якій справі головне – почати. Позитивний вплив ефекту Зейгарник тут в тому, що, перервавшись від заняття, ви легше повернетеся до його подальшого виконання, оскільки задіяними виявляться мотиваційні компоненти пам’яті.

Але є й невтішні дані, які слід знати всім керівникам. Ефект Зейгарник працює гірше, коли людина очікує нагороду. У матеріалі на «Лайфхакере» наводилися дані про дослідження університету Міссісіпі, підтвердившему цей факт.

Дві групи учасників, як і в традиційному дослідженні, працювали над завданням. В якийсь момент їх перервали і одним сказали, що заплатять за участь, другим же нагороду не обіцяли. Після перерви до виконання роботи повернулися лише 58% людей, яким раніше заплатили. Тих, хто не чекав оплати і продовжив виконувати завдання, виявилося аж 86%. До того ж, перші ще й менше часу витрачали на кожне завдання. Висновок: отримавши винагороду, людина втрачає запас мотивації і в деякій мірі інтерес до виконання роботи.

Пам’ятаючи про ефект Зейгарник, можна спробувати виконати фокус зі своєю пам’яттю. Оскільки перервані заняття запам’ятовуються в 2 рази краще, можна свідомо не завершувати деякі справи, з метою подальшого більш детального їх воскресіння в пам’яті. Наприклад, готуючись до іспиту, не намагатися вивчити тему досконально, а залишати невеликі прогалини. Просто кажучи, не варто бути перфекціоністом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *