Ерік Берн «Люди, які грають в ігри» — короткий зміст

Чому всі люди в абсолютно однакових обставин діють зовсім по-різному? Що рухає людьми і чи можна передбачити їх можливу реакцію в тій чи іншій ситуації? Як працює підсвідомість людини? Відповіді на всі ці питання ви знайдете в книзі Еріка Берна «Люди, які грають в ігри».

Автор не пропонує готових порад, як навчитися бачити інших людей наскрізь, замість цього він методично, крок за кроком пояснює, як же насправді влаштована людська психіка і як вона працює в зовсім різних людей. На думку Еріка Берна, кожна людина грає одну з трьох можливих ролей: батька, дорослого чи дитини. В книзі «Ігри, в які грають люди» він розповість вам, яким чином поведінка кожної конкретної особистості пов’язана з виконанням однієї з таких ролей.

Про Еріка Берна
Психолог Ерік Берн Ерік Леннард Берн – відомий американський психіатр і психолог, що зосередив свою діяльність на трансакціях, що лежать в основі відносин між людьми. Більшу частину життя він присвятив вивченню та вдосконаленню методів психоаналізу і лікування психічних і нервових розладів. Світову популярність Ерік Берн отримав завдяки своїм розробкам в області сценарного і транзакційного аналізів. Саме йому належить ідея про те, що свідомість людини являє собою поєднання трьох станів «я» і про те, що всі люди «грають в ігри».

Короткий зміст книги «Люди, які грають в ігри»

Книга складається з чотирьох самостійних частин, що містять по кілька глав кожна, а також розділів примітки та післямова.

Перша частина книги «Загальні міркування» присвячена розкриттю принципів структурного і транзактного аналізу, а також розгляду механізмів формування сценаріїв.

У другій частині книги «Батьківське програмування» Ерік Берн міркує про те, в якому взаємозв’язку перебуває его-стан людини з її долею і життєвими планами, який вплив на вибір позиції надають предки, сімейна культура, розвиток особистості в дитячі роки і багато інші аспекти.

Третя частина книги «Сценарій в дії», присвячена детальному розгляду різних типів сценаріїв ігор, у які грають люди, а також вивчення їх безпосереднього впливу на поведінку і відносини людини в суспільстві.

Четверта частина «Науковий підхід до сценарної теорії» включає в себе заперечення фахівців, що розглядають сценарну теорію з точок зору спіритуалізму, філософії, психології, раціоналізму, емпіризму і різних доктрин. Крім того, в останніх розділах книги автор детально прописує методологію та можливі варіанти опитувальників для застосування концепції сценарного аналізу на практиці.

Враховуючи обсяг викладеної в книзі інформації, докладно розглянути всі її голови в рамках короткого викладу не представляється можливим. З цієї причини, нижче ми виділили і пропонуємо вашій увазі ключові ідеї книги «Люди, які грають в ігри».

Транзактний аналіз

Транзактний аналіз – базова концепція Еріка Берна, вже відома нам по його минулій книзі «Ігри, в які грають люди». Відповідно до цієї концепції, у кожній особистості є три Его-стани або іншими словами – три стани «Я». Саме вони визначають поведінку людини і результати взаємодії з іншими людьми. В основі транзактного аналізу лежить детальне вивчення кожного стану, а також опис методів для їх можливої заміни.

У своїй книзі «Люди, які грають в ігри» автор розкриває значення кожного стану наступним чином:

  • Батько. Ця позиція заснована на зразках батьківської поведінки. У такому его-стані людина міркує, реагує і діє так, як в період її дитинства вели себе її батьки.
  • Дорослий. Перебуваючи в позиції Дорослого, людина веде себе дуже розважливо і об’єктивно, розраховуючи власні можливості з урахуванням наявного у нього життєвого досвіду. Подібний стан дозволяє людині абсолютно адекватно оцінювати власні вчинки, віддавати собі звіт у своїх діях і повністю брати на себе відповідальність за них.
  • Дитина. Поведінку людини, що знаходиться в такій позиції, не варто вважати незрілою або дитячою. Відмінні риси такої позиції: людина часто мислить, відчуває і реагує таким же чином, як вона вела себе, будучи маленькою дитиною. У стані Дитини людина може відчувати себе точно так само, як і в дитинстві – об’єктом обожнювання або виховання.

На думку Берна, для того щоб адекватно сприймати навколишній світ, відчувати емоційний комфорт і не відчувати психічного напруги, кожна людина повинна прагнути до досягнення балансу між его-станами і прагнути до посилення самої конструктивної позиції Дорослого.

Сценарний аналіз

Сценарний аналіз – нова концепція автора, розгляду якої і присвячена його книга «Люди, які грають в ігри». В основі концепції лежить думку Еріка Берна про те, що доля людини формується вже в дошкільному віці.

Сценарієм у своїй роботі відомий психотерапевт називає життєвий план людини, сформований на підсвідомому рівні в ранньому віці. Механізм його формування простий: з часом у дитини складається певний протокол переконань і сприйняття самої себе і навколишніх людей, заснований на поведінці її батьків. І вже наступним етапом стає поява власної позиції та індивідуального сценарію, згідно з яким в подальшому вибудовується все життя людини.

Вибір сюжету та механізм розвитку сценарію

Вибір сюжету, як правило, відбувається під впливом інформації, яку дитина отримує від своїх батьків. Часто, сюжетом стає яка-небудь історія, розказана дорослими, в одному з героїв якої дитина виразно пізнає самого себе. У своїй концепції Ерік Берн наводить типові «скелети» сценаріїв, які зазвичай обирають діти:

  • Герой, на якого хочеться бути схожим
  • Лиходій, якому можна знайти потрібне виправдання
  • Певний тип людини – зразок для наслідування
  • Перемикання з однієї моделі поведінки на іншу під впливом конкретної події
  • Кілька персонажів, які мотивують і викликають перемикання
  • Тип особистості, відповідний стандартам етики, з чітко прописаним керівництвом: коли потрібно відчувати радість, власну правоту, провину, образу або злість.

На думку автора, якщо оточуючі дитину обставини будуть відповідати обраному сюжетом сценарію, то життєвий шлях людини, безумовно складеться саме таким чином.

Ерік Берн також виділяє три основні напрями, за якими буде формуватися сценарій: переможець, непереможець і невдаха.

Для того щоб зрозуміти, як функціонує сценарій, і знайти шлях до його зміни, необхідно мати чітке уявлення про елементи, що є загальними для кожного з них. Згідно концепції Еріка Берна, можна виділити наступні елементи:

  • Сценарний фінал
  • Сценарні приписи
  • Сценарна провокація
  • Моральні заповіді чи догми
  • Батьківські зразки
  • Сценарний імпульс
  • Антисценарий

Цікавий той факт, що керують усім сценарієм перші три елемента: сценарний фінал, приписи і провокації. Їх формування відбувається, коли дитина знаходиться у віці до шести років. Решту ж елементів можна використовувати для того, щоб склався сценарій перемогти.

З книги Еріка Берна «Люди, які грають в ігри» ви зможете отримати вичерпну інформацію по кожний типовий сценарій, що відповідає кожному з напрямків: переможців, непереможців і невдах. Більш того, після ознайомлення з роботою автора, ви без зусиль визначите свій власний сценарій і знайдете способи звільнитися від його влади над вашим життям.

Коротке резюме

Ми рекомендуємо книгу Еріка Берна «Люди, які грають в ігри» кожному, хто хоче навчитися краще розуміти оточуючих людей, усвідомити передумови власної поведінки, знайти душевну гармонію і дозволити самому собі жити за власними правилами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *