Як навчитися чому завгодно

Представляємо дві моделі придбання навику –  принципи навчання та тренування, які допоможуть вам швидше освоїти необхідні навички, визначити свій рівень майстерності і менше нервувати через дрібниці.

Наука про те, як вчитися новим речам, могла б стати однією з головних прикладних дисциплін сучасності. Кожен з нас протягом життя освоює безліч навичок і умінь. Якими б різними ці навички не були — від приготування торта і пошуку в Google до виконання сонат Бетховена і написання наукових статей — в їх основі лежить набір загальних принципів. Розуміння цих принципів зробило б навчання більш зрозумілим і безболісним процесом.

Психологія наближається до формулювання цих принципів з самого свого заснування. Крива Еббінгауза, яка показує, з якою швидкістю забувається новий матеріал, була відкрита ще в 1885 році в якості однієї з перших таких закономірностей. Сьогодні ж ми знаємо про механізми навчання набагато більше, хоча й все одно недостатньо.

Моделі придбання навику не тільки допоможуть зрозуміти, як влаштований процес навчання, але і більш ефективно планувати власні заняття, уникнути зайвих труднощів і отримувати кращий результат за меншу кількість часу.
Правда, вони не дадуть вам найголовнішого — регулярної та усвідомленої практики. Цю частину роботи доведеться виконати вам самим.

1. ГОЛОВНІ ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ І ТРЕНУВАННЯ: ЯК НАВЧИТИСЯ ЧОМУ ЗАВГОДНО ВСЬОГО ЗА 20 ГОДИН

У своїй книзі «Перші 20 годин» Джош Кауфман, автор бестселера «Сам собі MBA», пропонує модель навчання, за допомогою якої можна освоїти будь-яку навичку всього лише за 20 годин зосередженої практики. Якщо вам доводиться викроювати години та хвилини в своєму робочому графіку, а ви хочете не тільки залишати час на відпочинок, але і вчитися чомусь новому, ця модель може виявитися для вас корисною.

Щоб навчання кожен раз не здавалося вам хаосом невиразних вражень, придбання будь-якого навику можна виділити 4 основних етапи:

  • Розбити цей навик на дрібні елементи;
  • Послідовно вивчити кожен з цих елементів;
  • Усунути всі перешкоди і відволікання, що заважають заняттям;
  • Регулярно займатися тренуванням основних елементів досвіду.

Якщо ви хочете навчитися грати на гітарі або займатися йогою, навряд чи варто відразу намагатися зображати джазові імпровізації або сідати в позу лотоса. Почніть з базового розташування рук, відігравання простих гам і акордів. Виберіть конкретний твір, які ви хочете навчитися грати за найближчі 20 днів і займайтеся кожен день по 1 годині. Але для початку буде корисно познайомитися з літературою: теоретичні знання важливі, оскільки дозволяють набувати і виправляти наші уявлення про практику.

Ці заняття не зроблять з вас музиканта, але задоволення від гри ви зможете отримати дуже скоро — а може бути, навіть доставите його іншим.

Існує переконання, що добре володіння будь-якою навичкою вимагає довгих років зосередженої практики.

Чого взагалі можна навчитися за якихось 20 годин, якщо професіонали набирають потрібний досвід все своє життя?

Дійсно, щоб стати експертом в якійсь області, вам знадобиться набагато більше часу. Багато досліджень, проведених в різних професійних сферах — від шахістів і музикантів до лікарів і науковців — показують, що справжніми фахівцями стають тільки через близько 10 тисяч годин зосередженої практики, а це близько 6 років занять по 5 годин в день.

Та й це надто сприятливий прогноз. Те, що психолог Андерс Ерікссон назвав «усвідомленою практикою» (deliberate practice) вимагає величезної концентрації зусиль. Музиканти, наприклад, можуть займатися дійсно усвідомленою практикою всього близько півгодини на добу. Цей формат занять передбачає, що ви повністю зосереджені на тому, що робите і отримуєте зворотний зв’язок від своїх дій — тобто можете бачити, що у вас виходить добре, а що не дуже. Це зовсім не легка справа.

У книзі Кауфмана є два основних списки. Ось перший з них, у якому описуються головні принципи швидкого придбання навику:

  1. Виберіть привабливий проект.
  2. Зосередьтеся на якомусь одному навику.
  3. Визначте цільовий рівень майстерності.
  4. Розбийте навик на елементи.
  5. Приготуйте все необхідне для занять.
  6. Усуньте перешкоди для занять.
  7. Виділіть спеціальний час для занять.
  8. Створіть швидкі петлі зворотного зв’язку.
  9. Займайтеся за розкладом, короткими інтенсивними інтервалами.
  10. Приділяйте увагу кількості і швидкості.

Кожен з цих принципів може мати вирішальне значення. Не вибравши потрібний рівень майстерності чи цікавий для вас проект, ви ризикуєте безцільно витратити свій час, не навчившись нічому конкретному. Без регулярних занять ви будете змушені раз у раз повертатися до основ. Без зворотного зв’язку ви не зможете коректувати і покращувати свої дії. І так далі, і так далі.

Другий список — це список принципів ефективного навчання, який теж складається з 10 пунктів. Навчання відрізняється від практики, але воно не менш важливо. Перш ніж приступити до самої практики, корисно буде поберегти свої зусилля і провести попередню розвідку. Так ви зможете дізнатися, як люди справлялися з тими ж проблемами до вас, заощадите свій час і дасте собі менше приводів опускати руки від розпачу, коли щось буде не виходити. Ось цей список:

  1. Вивчіть навик, про який йде мова, і пов’язані з ним галузі.
  2. Визнайте, що ви нічого не розумієте.
  3. Визначте ментальні моделі і уявні зачіпки.
  4. Уявіть результат, протилежний бажаному.
  5. Поговоріть з людьми, які цим займаються, щоб знати, що вас очікує.
  6. Усуньте із свого оточення все, що вас відволікає.
  7. Для запам’ятовування використовуйте інтервальні повторення і закріплення.
  8. Створіть підтримуючі структури (тобто шаблони, за якими будується кожне заняття) та контрольні списки.
  9. Сформулюйте і уточніть прогнози.
  10. Шануйте свій організм.

Ментальні моделі — це способи оперувати тими проблемами, з якими ви стикаєтеся в якій-небудь специфічній області. Вчений буде мислити термінами і поняттями, програміст — змінними і алгоритмами, музикант — нотними інтервалами та партитурами. Освоєння будь-якого навику часто вимагає освоєння цілої окремої мови. Навіть, якщо ви не просунетеся далі рівня трирічної дитини, це вже буде великий прогрес.

Якщо ви вже займаєтеся відпрацюванням якогось навику, ці принципи, швидше за все, будуть для вас інтуїтивно зрозумілими. Але розуміння приходить лише тоді, коли стикаєшся з помилками. Цей список потрібен саме для того, щоб уберегтися від надмірної кількості таких помилок, які в кінцевому рахунку можуть відбити всяке бажання вчитися.

Кауфман описує, як два десятка цих принципів роблять навіть, на перший погляд, складне заняття цілком здійсненним. І в цьому немає ніякої таємниці:

«Просто кожен день я виділяв близько години на заняття обраною справою, але ці заняття були розумними. Навички, що спочатку здавалися абсолютною загадкою, через кілька днів або навіть годин ставали зрозумілими. Кожен навик вимагав невеликий теоретичної підготовки, а також близько 20 годин сфокусованої, навмисної практики.»

Джош Кауфман
з книги «Перші 20 годин»

2. ВІД НОВАЧКА ДО ЕКСПЕРТА: ШІСТЬ СТУПЕНІВ МАЙСТЕРНОСТІ

Одна з найвідоміших моделей придбання навику була розроблена на початку 1980-х років братами Стюартом і Х’юбертом Дрейфус з університету Каліфорнії в Берклі. Ця модель, вперше описана в статті «П’ятиступінчаста модель розумової діяльності, задіяної в цілеспрямованому придбанні навичок», і сьогодні часто трапляється у науковій і науково-популярній літературі.

Головне, що вона може дати — це розуміння сходинки, на якій ви в даний момент знаходитеся.

Медсестри раніше були лише інструментом для втілення рішень лікаря. Модель Дрейфуса показала, що в цій професії необхідний більший рівень автономії.

Згідно з доповненою моделі Дрейфуса, освоєння будь-якого навику ділиться на шість етапів:

  1. Новачок
  2. Продовжуючий
  3. Компетентний
  4. Спеціаліст
  5. Експерт
  6. Майстер

Новачок завжди слідує правилам — для нього вони володіють статусом непорушного закону. Коли починаєш освоювати новий навик, правила дуже важливі: тільки з їх допомогою можна хоч якось зорієнтуватися в матеріалі і отримати необхідний досвід. Крім того, у багатьох випадках правил цілком достатньо. Необов’язково бути кулінаром, щоб приготувати стерпний торт і порадувати рідних — досить прочитати рецепт і чітко слідувати інструкції.

Для продовжуючого правила вже ситуативні: в одній ситуації годиться одне, в іншій краще використовувати інше. Продовжуючий вміє робити не один торт, а кілька, і він не стане готувати ванільний торт так само, як шоколадний. Це вже хороший крок у бік компетентності.

Компетентний бачить не стільки правил, скільки лежачі в їх основі принципи і моделі. Він починає більше покладатися на власні уявлення і досвід, а не на набір інструкцій. На цьому рівні ви дієте більш вільно і можете гнучко підлаштовуватися під ситуацію. Тут вже починається зона особистої відповідальності за результат — зона, яку багато хто так і не досягають.

Спеціаліст йде по цьому шляху і далі трохи в іншу сторону. Його дії вже меншою мірою ґрунтуються на принципах, і більшою — на почутті інтуїції. Спеціаліст здогадується, як потрібно вчинити в потрібний момент, і його вибір часто виявляється вірним. На місці безлічі розрізнених частин починає проступати єдине ціле, «розрахунок і раціональний аналіз ніби тануть на очах».

Експерт у своєму полі діє ще більш інтуїтивно: він просто робить — і воно працює. Якщо його запитають, чому він прийняв те чи інше рішення, йому може бути важко сформулювати відповідь — настільки очевидним вона здається. Причому це буде не самовпевненість, яка найчастіше зустрічається на рівні новачка, а саме глибоке володіння навиком, освоєним майже на рівні рефлексу. Для цього необхідно багато днів і місяців практики: досвід експерта «настільки великий, що кожна конкретна ситуація негайно диктує йому на інтуїтивному рівні необхідні дії».

Майстер — це експерт, який працює на вищому рівні своїх можливостей. Він не тільки інтуїтивно знає, що і як потрібно робити, але і робить це у власному стилі. Кожного майстра відрізняє глибока індивідуальність. До цього етапу вже мало хто доходить. Кожен майстер зазвичай є знаменитістю і помітним авторитетом у своїй справі. Якщо ви побачите майстра, то, швидше за все, відразу це зрозумієте: це людина, повністю занурена у свою роботу.

Треба сказати, що межі між цими рівнями рухливі — між ними немає чіткої градації. Крім того, просування вгору по цій драбині не завжди означає щось хороше. Наприклад, експерт далеко не завжди буде хорошим вчителем, а людина, що знаходиться на попередньому щаблі, може відчувати себе в цій ролі більш комфортно.

Модель Дрейфуса була створена на матеріалі дослідження авіапілотів і шахістів і має в своїй основі деякі філософські передумови, пов’язані з феноменологією (один з братів Дрейфус пізніше навіть став автором відомої монографії про творчість Хайдеггера). Звідси випливають її найбільш суттєві обмеження: занадто велика увага приділяється інтуїції, і занадто мала — свідомому вдосконаленню.

Але інтуїція далеко не завжди заслуговує того, щоб на неї покладатися.
Як показали пізніші роботи психологів-біхевіористів — в першу чергу, нобелівського лауреата Даніела Канемана, автора знаменитої книги «Думай повільно… вирішуй швидко» — інтуїція застосовна там, де є усталені правила і закономірності. Вона важлива для лікарів, шахістів або водіїв таксі, але не для біржових аналітиків. Коли контекст стає непередбачуваним або занадто складним, краще відмовитися від інтуїції і використовувати чіткі алгоритми. На жаль, людські здібності не безмежні. Яким досвідом ви не володіли, помилки все одно робити доведеться.

Дві моделі придбання навику, які ми описали у цьому матеріалі, добре доповнюють один одного. Джош Кауфман запропонував доступні і чіткі принципи, які полегшують навчання і роблять регулярні тренування більш ефективними. Якщо тримати під рукою цю модель, швидке набуття нового досвіду перестане здаватися таким вже складним і лякаючим заняттям.

Модель Дрейфуса дозволяє подивитися на це з іншого боку. Вона допоможе визначити, на якому рівні майстерності ви зараз знаходитеся і що вам буде потрібно для подальших кроків. Конкретних порад вона не дає, зате підказує можливі перспективи і збиває зайву самовпевненість. Перш ніж називати себе компетентним фахівцем у якій-небудь сфері, корисно було б задуматися, що це означає.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *