Більшість з нас може згадати ті моменти в житті, коли ми відчували свою неповноцінність. Це періодично трапляється з нормальними людьми. Але якщо ви постійно вірите в те, що ви недостатньо гарні порівняно з іншими, у вас може виробитися комплекс неповноцінності.
Деякі психологи вважають, що почуття неповноцінності насправді є не така вже й погана річ, так як мотивує людей до подальшого вдосконалення.
«Чим більше почуття неповноцінності, яке було випробувано, тим більшим буде емоційне збудження і прагнення до розвитку», — Альфред Адлер.
Адлер вважав, що всякий раз, коли ми бачимо, що хтось досягає більшого, ніж ми, або коли ми піддаємося критиці, у нас всередині прокидається мотивація до вдосконалення.
Але в деяких випадках комплекс неповноцінності дуже негативно позначається на здоров’ї і життєвому благополуччя.
Ми наведемо 8 основних ознак комплексу неповноцінності:
1. Ви потребуєте в постійному схваленні оточуючих
Ви завжди питаєте думку інших людей про свої вчинки? Чи завжди чекаєте похвалу за свої дії?
Цей комплекс може бути закладений ще у вашому дитинстві, коли ви не отримували достатньої уваги від батьків. На ранньому етапі життя приємні слова з боку мами чи тата здатні підвищити вашу майбутню самооцінку. Але якщо вас ігнорували, то, ставши старше, вам доведеться шукати цю похвалу від інших людей.
2. Ви дуже чутливі до думок оточуючих людей
Ви засмучуєтеся, коли чуєте, як люди говорять про вас? Ви дуже чутливі до того, що інші думають про вас? Чи приймаєте ви близько до серця всі негативні оцінки вашої особистості і дій, і чи переживаєте ви про це протягом декількох тижнів?
Ми всі звичайно трохи засмучуємося, якщо хтось говорить щось погане про нас, це нормально. Але якщо вам заподіює моральну біль навіть невелике зауваження, це може бути ознакою того, що в вас живе комплекс неповноцінності.
3. Ви ставите свої власні потреби на останнє місце
Якщо ви звикли постійно принижувати себе, то інші також до вас будуть ставитися подібним чином. Оскільки ви відчуваєте себе неповноцінною і недостойною людиною, вам здається правильним, що інші люди знаходяться вище вас.
Але ніколи не забувайте, що з часом, якщо ви постійно ставите себе на останнє місце, у вас може виникнути почуття образи і гніву.
4. Ви не здатні приймати конструктивну критику
Нам всім час від часу необхідні критичні зауваження, які мотивують нас до розвитку. Але якщо, навіть, невелика критика змушує вас впадати у відчай на кілька тижнів, то це, безумовно, є ознакою прихованого комплексу неповноцінності.
Таким людям варто подумати про те, чи зможуть вони зрости як особистість і фахівець своєї справи, якщо їм ніхто і ніколи не буде робити зауважень?
5. Ви жадаєте лестощів
Можливо, ви не здатні сприйняти конструктивну критику, але при цьому подобаються компліменти. Ви відчуваєте прилив радості від кожного сказаного у вашу сторону втішного слова. Це спонукає вас на короткий час думати краще про себе.
Проблеми починаються, коли ви стаєте не здатні займатися якимись речами, якщо вас за це не хвалять.
6. Ви постійно відкладаєте
Ви з напругою приступаєте до роботи над проектами або до виконання завдань? Ви часто відкладаєте те, що ви можете зробити на завтра, а завтра приходить і ви сидите зі складеними руками?
Причиною патологічної схильності до прокрастинації може бути боязнь невдачі. Такі люди думають, навіщо їм взагалі починати щось робити, якщо це все одно буде зроблено недостатньо добре?
7. Ви ізолюєте себе від суспільства
Багатьом з нас з деяких причин не подобається спілкуватися з людьми. Але якщо справа дійшла до повної ізоляції від суспільства, постарайтеся зрозуміти, чому це відбувається.
Можливо, причина полягає в тому, що вам неприємно чути те, що інші люди говорять про вас. Чи просто ви відчуваєте, що недостатньо хороші? А може бути, ви не залишаєте межі свого будинку, тому що турбуєтеся про те, що люди дізнаються про вас правду? Самоізоляція через боязнь порівняння з іншими людьми є ще однією ознакою комплексу неповноцінності.
8. Ви намагаєтеся знайти помилки у інших людей
Оскільки ви знаєте все про свої власні недоліки, ви легко вишукуєте ці мінуси і в інших людей. Ви так само можете почати чіплятися до інших, тільки заради привернення уваги до себе. Принизивши іншу людину, ви підвищуєте свою самооцінку.
Насправді ви не так погані, як говорить вам про це ваше почуття неповноцінності. Замість того, щоби постійно рефлексувати, постарайтеся зосередитися на своїх талантах і сильних сторонах.
І завжди варто пам’ятати слова Елеонори Рузвельт, яка одного разу сказала: «Ніхто не може змусити вас почувати себе неповноцінним без вашого дозволу».