Робота «Мотивація і особистість» являє собою збірник записів про свою діяльність одного з найвидатніших психологів XX століття – Абрахама Маслоу, і більш за все книга буде цікава людям, які цікавляться його ідеями. Як правило, це психологи, педагоги, представники соціальних наук, бізнесмени і ті, для кого важливо якомога більше знати про силах, керуючи діями людей.
Незважаючи на те, що публікація першого видання книги «Мотивація та особистість» відбулася у далекому 1954 році, навіть через 50 років представлена в ній інформація зберігає свою актуальність. Дослідження, якому присвячена книга, було особистою ініціативою вченого і проводилося ним з чистої цікавості і в прагненні вирішити хвилювавші його в той час завдання морального, етичного і наукового характеру.
Про Абрахама Маслоу
Абрахам Маслоу – один з найбільш відомих і видатних американських психологів, який є засновником гуманістичного напряму в психології. Також він вважається автором піраміди потреб ( Теорія мотивації Абрахама Маслоу ) – особливої ієрархічної діаграми, що відображає потреби людей. Модель ієрархії потреб, розроблена цим вченим, стала активно застосовуватися в економічній науці, оскільки має величезне значення в моделюванні теорій мотивації і поведінки споживачів. Маслоу пройшов шлях від невизнаного й викликаючого глузування викладача в коледжі до глави Американської асоціації психологів і людини, що володіє величезним авторитетом в області психології.
Короткий зміст книги «Мотивація та особистість»
Книга складається з передмови, вступу, чотирьох частин, що включають в загальній складності 18 розділів і післямови.
Введення
Абрахам Маслоу з’явився тією людиною, яка знайшла у собі сили і сміливість, щоб прислухатися до себе і повірити в позитивний потенціал людства. У книжці «Мотивація і особистість» розглядаються питання, які надали сильний вплив на формування позитивної і цілісної точки зору на природу людини. А особлива увага приділяється таким питанням, як самоактуалізація, вибір і цінності.
Частина 1. Теорія мотивації (Розділи 1-6)
У першій главі розглядається гуманістична критика теорій мотивації, що належать до бихевіористського напрямку, підкреслюється важливість дослідження особистості як єдиного цілого. Закладається фундамент для гуманістичної теорії мотивації.
У другій главі Маслоу представляє створену ним ієрархію потреб, інтегруючи одночасно з цим філософію гуманізму, фрейдизму і біхевіоризму. Потреби людини можуть бути представлені у ієрархічному порядку, що і відображається в піраміді Маслоу.
Наступна глава присвячена дослідженню сутності ієрархії потреб. У всіх деталях розглядається задоволення потреб, його наслідки, взаємозв’язок з навчанням, становленням характеру, психічним здоров’ям та іншими феноменами.
В четвертій главі автором переглядається теорія інстинкту, що пояснює поведінку людини з біологічної точки зору. Інстинкти є основою всіх дій людини, однак Маслоу вказує на те, що на його дії впливає і середовище і спадковість, а вплив інстинктивної складової вкрай незначно.
П’ятий розділ розглядає питання відмінностей між різними рівнями потреб в ієрархії Маслоу. Спочатку повинні задовольнятися нижчі потреби, бо це приносить людині щастя і розвиває її, і лише в останню чергу – вищі. Ієрархія потреб дозволяє точно зіставити поведінку людини з її мотивацією, а також з поведінкою будь-яких інших тварин.
В шостій главі автор розглядає психологічні інтереси більш широко, а саме: досліджує експресію і артистизм, які так наполегливо ігнорувалися біхевіористами.
Частина 2. Психопатологія і відповідність нормі (Глави 7-10)
У сьомий главі Маслоу досліджує фрустрацію, яка призводить до виникнення патологій, і фрустрацію, яка не представляє загрози. Згідно авторові, фрустрація не завжди небезпечна, і негативні психічні стани можуть мати навіть позитивний вплив. Точно так само і ряд конфліктів може мати позитивні наслідки.
Восьма глава присвячена розгляду питання, чи можна вважати інстинктивною схильність до агресивної поведінки. Маслоу вказує на те, що наявність позитивного оточення зводить агресивні прояви практично до нуля. Розглядаючи агресивну і будь-яку іншу поведінку, необхідно враховувати характер людини, вплив культури і особливості ситуації.
У дев’ятій главі автор встановлює зв’язок психотерапії з класичними концепціями експериментальної психології, наприклад, погрозою, проступком і задоволенням потреби. Маслоу приходить до висновку, що базові потреби (потреба в безпеці, самоповагу, любові, приналежності) можна задовольнити лише за допомогою міжособистісного контакту. Добрі взаємини – гарантія успішної психотерапії.
У главі десятій розглядаються основні характеристики поняття психологічної нормальності, її статистичні, соціальні і культурні норми. Згідно Маслоу, психічне здоров’я пов’язане з самоактуалізацією і задоволенням інших потреб.
Частина 3. Самоактуалізація (Глави 11-13)
Одинадцята глава книги розглядає самоактуалізуючихся людей. Автор розкриває подробиці свого новаторського дослідження самоактуалізації і застосовуваних ним методів. До речі, люди, для яких важлива самоактуалізація, відрізняються, як правило, тонким сприйняттям, спонтанністю, відчуженістю, незалежністю, піковими переживаннями, почуттям гумору і креативністью.
У дванадцятій главі йдеться про важливість дослідження любові, взаємозв’язку любові і сексу. Маслоу звертає увагу на те, що любов може стати незамінним помічником для подолання меж свого Его і спочатку має альтруїстичну природу.
І як раз в тринадцятому розділі обговорюються питання креативності: порівнюються показники креативності людей творчих професій з креативністю самоактуалізуючихся людей, що виходить із глибин особистості. Креативність розглядається тут, як схильність виконувати будь-які дії творчим і оригінальним способом, а самі креативні люди завжди бачать світ під новим незвичайним кутом.
Частина 4. Методологія гуманітарних наук (Глави 14-18)
У чотирнадцятому розділі розглядаються питання, обумовлені гуманістичним підходом до психології, а також нові підходи до мотивації, навчання, сприйняття, інтелекту, теорії особистості, соціальної психології і т. д.
У п’ятнадцятій чолі Маслоу пропонує свою інтерпретацію науки, обумовлену психологічною точкою зору. Вчений – це людина, поведінка якої заснована на психологічних принципах і визначено роллю, яку грають в науці страхи, мрії, надії і цінності. Наука також не є єдиним шляхом до істини, а до наукових поглядів повинні бути додані погляди творчих людей.
Шістнадцята глава продовжує тему попередньої – у ній говориться про те, що багато наукових проблем, а особливо проблем психології, зав’язані на тому, що зайва увага приділяється засобам. Це веде до того, що техніці, апаратурі та інструментарію надається надмірне значення, незважаючи на те, що наукові методи не здатні відкрити нічого нового.
В сімнадцятій главі Маслоу визначаються відмінні риси різних типів мислення – володіючи одним, людина лише розподіляє все за категоріями, а володіючи другим – мислить шаблонами, тобто так, як звикла. І те й інше призводить до нездатності осмислення того, що відбувається, а методи, які використовуються для вирішення проблем і завдань, виявляються просто неактуальними.
Остання глава розповідає про холістичній підход до психології. Складна поведінка не може бути сукупністю простих елементів, і навіть вивчаючи окремий прояв особистості, необхідно вивчати частину цілого, а не щось самостійне. Тут же йдеться про концепцію особистісного синдрому» — систематизований і структурований комплекс різних елементів особистості.
Висновок
Абрахам Маслоу говорив, що у всіх нас є можливість досліджувати несвідоме і передсвідоме, раціональне і ірраціональне, здорове і хворе, технічне і творче, абстрактне і конкретне незалежно від психозу, невротичної поведінки та інших ідей фрейдівського психоаналізу. І саме це закликав і закликає робити Абрахам Маслоу своєю фундаментальною працею. Напевно погляди цієї неординарної людини на психологію і людський потенціал «зачеплять» вас, змусять про багато чого поміркувати і багато чого переглянути.
