Представляємо увазі читачів книгу: The Passion Economy: New Rules for Thriving in the Twenty-First Century by Adam Davidson («Економіка пристрасті: нові правила процвітання у ХХІ столітті». Адам Девідсон). На російській мові книжка відома під назвою «Экономика страсти. Новые правила процветания в XXI веке» Адам Дэвидсон.
Про книгу
Відкриваєш новини зі світу економіки читаєш, що її теперішнє нестабільно, її майбутнє лякає: ось-ось Amazon покладе край роздрібній торгівлі, роботи вкрадуть усі робочі місця, мільйони людей залишаться ні з чим. Все так…, але якщо оцінювати події з погляду цінностей XX століття. Парадигма змінилася: справжній успіх чекає на того, хто зробить ставку не на масштаб (у цьому випадку доведеться конкурувати з мільйонами китайських робітників, які копіюють на своїх фабриках все що завгодно), а на власні улюблені захоплення. Так-так, вперше в історії людство опинилося в такій ситуації, коли між грошовою роботою та улюбленою справою немає протиріччя. Журналіст та аналітик Адам Девідсон називає ключові правила процвітання, пояснює логіку сучасної економіки та дарує мільйонам людей надію.
Про автора
Адам Девідсон — журналіст, який пише про економіку для The New Yorker, The New York Times Magazine, The Atlantic, GQ та багатьох інших видань. Співзасновник програми Планета грошей на радіо National Public Radio (NPR).
Прощання з конвеєром
Світ змінюється стрімко, і світ фінансів — не виняток. Футурологи попереджають, що вже в найближчі роки багато професій зникнуть, а людей на фабриках замінять роботи. Ніколи раніше світ не був таким відкритим, і ніколи раніше люди не відчували себе настільки розгубленими, намагаючись визначитися з тим, у чому вони бачать своє покликання і чим хочуть заробляти на життя.
Найчастіше відповіді на ці питання розходяться: ми любимо одне, але отримуємо гроші зовсім за інше. Буває й так, що ще вчора успішний бізнес сьогодні приносить усе менше доходу і загрожує банкрутством завтра. Тоді на допомогу приходять численні експерти, які розповідають про суперуспішний досвід гігантів на кшталт Facebook, описують ідеальні стратегії для CEO великих компаній на прикладі інших CEO великих компаній. А як бути малому і середньому бізнесу, безлічі індивідуальних підприємців, на яких насправді тримається економіка?
Зайнявшись цією проблемою, Девідсон, на своє здивування, виявив, що науково обґрунтованих досліджень малого та середнього бізнесу доволі мало. Експерти, як правило, зосереджені на трьох сферах:
- вони вчать вірити в себе («Як підвищити самооцінку і досягти успіху в бізнесі» — такими матеріалами переповнений інтернет);
- вони концентруються на розробці унікального продукту або послуги (розробіть щось на кшталт iPhone — і справа в капелюсі);
- вони нагадують про необхідність грамотно вести бюджет (ніби ті, хто займається бізнесом, цього не пам’ятають).
Все це правильно, але недостатньо, якщо у підприємця немає загального уявлення про те, як влаштована сучасна реальність. Тут і криється головний секрет. Економіка XXI століття принципово відрізняється від економіки XX століття. Минуле століття було століттям конвеєра та великих масштабів. Власник олівцевої фабрики міг усе життя випускати одні й ті ж олівці, утримуючись у зайнятій ніші і час від часу лише модернізуючи обладнання. Він міг робити щось одне рік за роком, десятиліття за десятиліттям і непогано заробляти на цьому.
Зростання світової торгівлі, комп’ютеризація та автоматизація виробництва змінили все. Власник олівцевої фабрики, який продавав свій товар по одному долару за штуку, одного дня виявив, що ринок заповнений китайськими олівцями по п’ять центів за штуку.
Нова економічна ситуація змушує переглянути цілий ряд питань:
- Як створюється цінність вашого товару і як вона усвідомлюється клієнтами?
Цінність зовсім не зводиться до вартості сировини та витрат на її обробку. Якби це було так, усі купували б дешеві телефони, а не продукцію Apple. Клієнтам Apple потрібен не просто телефон для дзвінків та інтернету — їм потрібно тонке відчуття розкоші, яке створює Apple. - Як утримати заявлену цінність товару?
Коли говоримо «зубна паста», ми, найімовірніше, уявляємо пасту Colgate: у цієї компанії все гаразд із дистрибуцією та рекламою. Чи означає це, що всі інші повинні відмовитися від виробництва зубної пасти? Ні. Інші повинні визначитися: чи збираються вони конкурувати з Colgate на їхніх умовах (завдання майже неможливе), чи зосередитися на більш вузькому нішевому клієнті? Вибираючи товар, яким будеш торгувати, ти обираєш і конкурентів. Але головне, що потрібно зрозуміти: приносить чи тобі радість створення нової рецептури зубної пасти? Або, можливо, твоя сильна сторона — у визначенні нових способів доставки продуктів клієнтам? - Хто ваш клієнт?
Якщо плануєте продавати вінілові записи середньовічної флейтової музики, вашими клієнтами будуть небагато, і доведеться докласти зусиль, щоб охопити весь цей ринок. Якщо вважаєте, що вмієте варити новий сорт пива, то стоїте перед вибором між стратегією низької вартості/великого обсягу і стратегією високої вартості/створенням преміального продукту, у якого завжди буде свій вірний покупець. - Як ви будете взаємодіяти з клієнтом?
Одне — особисто продавати светри ручної роботи на фермерському ринку, безпосередньо спілкуючись із покупцями; інше — бути учасником складного ланцюга (продавати товар оптовику чи безпосередньо місцевим магазинам? Продавати окремі одиниці товару чи оптом? Брати погодинну оплату чи призначати ціну за проект?). - З ким ви співпрацюєте?
Якщо продаєте онлайн, будете конкурувати з Amazon чи співпрацювати з ним для розповсюдження вашого продукту? Будете виробляти і продавати свою газовану воду ручної роботи безпосередньо споживачам чи продасте рецепт Coca-Cola?
У світі постійної конкуренції велика спокуса залучитися до безперервної гонки: більше товару, більше потужностей. Але це одразу означає приректи себе на програш. У світі, де сотні тисяч китайських робітників готові без втоми штампувати все новий і новий товар, а потім розповсюджувати його через інтернет-гіганта Alibaba, згаданий власник олівцевої фабрики повинен поставити собі питання: що унікального можу запропонувати саме я? Що в мене виходить найкраще? У чому, зрештою, моя пристрасть?
Справді успішна економіка нового століття — це економіка пристрасті, бо найкраще в епоху обезособленої глобалізації продається ваша індивідуальність і особливий підхід до клієнта (власник олівцевої фабрики це зрозумів, і до його прикладу ми ще повернемося).
Для тих, хто не збирається ставати підприємцем, ці питання не менш важливі. Кожному варто витратити трохи часу на обдумування ключового питання: у чому моя цінність?
Чи цінний я для тієї справи, якою займаюся зараз (у цьому випадку може виявитися, що ви на своєму місці, а от колеги ще застрягли в минулому столітті і, значить, час шукати роботу в більш перспективній компанії), чи мене тягне до чогось зовсім іншого (і значить, варто шукати себе в зовсім іншій сфері)?
Вісім правил економіки пристрасті
Правило перше. Знайдіть свою пристрасть
Подумайте про те, що ви любите робити і що можете робити добре. Любите готувати веганську їжу? Відмінно фотографуєте вдома? Кількість наших захоплень безмежна. Хтось усвідомлює свої досить рано, хтось пізніше, але більшість, на жаль, живе з думкою, що улюблена справа не принесе грошей.
Виникає замкнене коло: працюючи на нелюбимій роботі, люди майже напевно виконують її не на повну силу, у них немає стимулів розвиватися, начальника й колег це дратує, і в результаті страждають усі.
Суть економіки пристрасті така: ви можете і повинні заробляти лише на тому, до чого вас по-справжньому тягне.
Визначити і монетизувати свою пристрасть допоможуть такі дії:
- Витратьте кілька хвилин, щоб записати все, чим вам справді подобається займатися. Не обмежуйте фантазію: якщо відразу прийшло на думку «дивитися футбольні матчі», запишіть і це. Чим більший і детальніший буде список, тим простіше помітити в ньому пункти, які справді приносять гроші.
- Коли ви визначили свою пристрасть і набір навичок, які можете запропонувати іншим, займіться пошуком тих, хто теж небайдужий до цієї пристрасті і готовий за неї платити.
- Як тільки у вас з’являться потенційні клієнти, дуже уважно прислухайтеся до їхніх відгуків. Не менш важливі і відгуки тих, хто вирішив не бути вашим клієнтом. Але не намагайтеся будь-якою ціною пристосувати свою пропозицію до потреб клієнтів, які залишилися байдужими — це марна трата часу. Шукайте тих, хто поділяє вашу пристрасть і готовий за неї платити.
Правило друге. Створюйте те, що неможливо скопіювати
У світі існує безліч фабрик, що щохвилини штампують гори однакових шоколадних батончиків або типових кросівок. Малому бізнесу не догнати їхні потужності — і не потрібно.
Ставте на якість, а не на кількість. Створюйте свій продукт довго і ретельно. Масштаби залиште для масового ринку. Якщо ваш продукт стає «як у всіх», краще змінити цей бізнес… або продовжувати вдосконалюватися.
Потреби ваших клієнтів мають бути специфічними і, отже, уникаючими алгоритмів Amazon, скільки б персональних даних він не збирав про своїх покупців. Amazon продає книги, але не може найняти експертів, які розбираються у скандинавській прозі або новинках європейської філософії, а власник невеликого книжкового магазинчика зачаровує своїх клієнтів глибокими літературними знаннями, говорячи з ними однією мовою.
Правило третє. Ціна за ваш продукт має керувати витратами, а не навпаки
У економіці минулого століття ціна визначалася витратами: виробник розраховував вартість сировини, час, необхідний для виробництва товару, додавав певну суму для отримання прибутку і отримував ціну товару. Ще він орієнтувався на ринкову ціну.
Для послідовника економіки пристрасті ринкова ціна не є показником, адже він пропонує щось унікальне, тобто таке, що не має очевидної точки відліку. Але ціна обов’язково обговорюється з клієнтом.
Пояснюючи клієнту, яку цінність представляє ваша послуга — будь то юридична консультація, аудит чи продаж елітного шоколаду — ви допомагаєте клієнту краще зрозуміти власні потреби або бізнес. Так архітектор чи дизайнер допомагає клієнту оцінити цінність обраного дизайну. Мова йде про підвищення якості життя ваших клієнтів, на що ви готові йти з радістю, бо справді любите аудит/юридичні консультації/готувати елітний шоколад.
Бійтесь занизити ціну: подвоюйте ціни. Це може здатися незвичним, навіть шокуючим, але такий підхід допомагає визначити: чи готова клієнтура платити вам стільки, і на якому рівні перебувають ваші навички та вміння. Є ризик, що клієнт піде до іншого. Можливо, він вирішив заощадити — корисно дізнатися, що обрали ці люди замість вашого продукту. Ви ж повинні залишатися амбітними. Але пам’ятайте: навички та потреби не залишаються незмінними — і ціни також повинні змінюватися з часом. Коригуючи ціну на свій продукт, ви коригуєте своє уявлення про продукти та послуги, про цінність, яку вони приносять людям, і про потенційних клієнтів, які можуть оцінити їх ще більше.
Юристи, психотерапевти та інші консультанти обожнюють погодинну оплату. Нічого більш далекого від економіки пристрасті немає. У цих людей є лише один стимул до роботи — збільшувати ваші витрати. В інтересах адвоката завжди буде тягнути час, щоб знайти нові докази вашої невинуватості, в інтересах лікаря — провести максимально повне обстеження вашого організму. Як каже стара німецька приказка: не питайте перукаря, чи треба вам стригтися. Завжди попередньо домовляйтеся про фіксовану ціну.
Стратегії цінових рівнів
Безпечна стратегія — запропонувати три рівні ціноутворення:
- Нижчий рівень, який виключає деякі послуги (якщо клієнт хоче платити менше, він платить менше, але й отримує менше);
- Середній рівень для конкретного набору послуг, запитуваних клієнтом, за ціною, яка здається йому правильною;
- Вищий рівень, що передбачає доступ до широкого спектру послуг.
Це стосується і тих, хто не займається бізнесом, а має роботу з фіксованою зарплатою. Поки ви отримуєте одну й ту ж суму щомісяця, ви нічим не відрізняєтеся від колег. Що буде, якщо ви підете до начальника з проханням підвищити зарплату вдвічі? Потрібно обґрунтувати це прохання. Потрібно розповісти, чим ви відрізняєтесь від колег, які ваші унікальні навички допомагають компанії розвиватися. У момент, коли ви вирішили зробити цей крок і чітко усвідомили свої аргументи, ви стаєте частиною економіки пристрасті.
Ціна, яку ви встановлюєте за свій продукт, має вам подобатися. Це звучить незвично, бо ми звикли сприймати ціни як зовнішній фактор, на кшталт температури за вікном. Не дивно: стандартизоване ціноутворення було ключовим елементом економіки ХХ століття. Але XXI століття — століття гнучких цін.
Якщо ваша ціна нижча за суму, що здається вам справедливою, ви не зможете віддатися своїй пристрасті і будете постійно незадоволені. Цифри — це те, що робить нас однаковими, а захоплення — те, що робить нас різними.
Ви можете брати менше за проект, який вас захопив і в процесі якого ви багато чого навчилися. Через рік той самий проект вже не буде таким захоплюючим, і ваша ціна на нього зміниться. Можливо, ви взагалі вирішите не братися за нього. Таке ставлення до ціноутворення абсолютно нормальне.
Не варто занижувати ціну порівняно з конкурентами. У цьому випадку ви зраджуєте себе, відмовляючись відповідати на головні питання економіки пристрасті: яка цінність того, що створюю саме я? Чим це унікально? Для кого я це створюю? Ваші ціни можуть бути нижчими за конкурентів лише тоді, якщо ви саме так оцінюєте свій продукт.
Ціноутворення має бути серцем вашого бізнесу і, зрештою, вашим розумінням своєї ролі у світі (але не варто перегинати палицю, як роблять деякі підприємці, оцінюючи в грошах час, проведений із сім’єю або на задоволення). Ви і лише ви визначаєте ціну свого продукту — не клієнт, не конкуренти.
Якщо встановлена вами ціна виявилася занадто низькою, можливо, варто щось скоригувати у своєму розумінні послуги/продукту: придбати нові навички, знайти інших клієнтів.
Правило четверте. 10 відданих клієнтів краще, ніж 50 байдужих
Якщо клієнт не відрізняє ваш йогурт від десятка інших на полиці, він легко візьме будь-який, тобто напевно піде до конкурента. Клієнт повинен не просто відрізняти ваш товар — він повинен бути йому відданим, він повинен розділяти ваші цінності. Чим більше ви практикуєте принципи економіки пристрасті, тим швидше втрачаєте байдужих клієнтів, але не слід вважати це втратою: навряд чи ці клієнти цінували вашу роботу і платили за неї відповідно.
Звісно, не потрібно різко обривати зв’язки зі старими клієнтами. Пошук справжніх відданих клієнтів потребує часу, особливо якщо ви пропонуєте унікальний нішевий продукт. Періодично переглядайте клієнтську базу разом зі своєю командою. Ретельний аналіз зазвичай показує, що приблизно 10% клієнтів більше не підходять для компанії. Ви і вони даремно витрачаєте час. Ці клієнти коштують вам грошей. Коли клієнт не цінує те, що ви продаєте, виникає розрив між його очікуваннями та тим, що йому пропонується, а різноманітні обговорення непорозумінь забирають масу часу і зусиль.
Найкращі клієнти — ті, хто сам шукає вас. Коли ви визначили свою нішу і отримали перші успішні результати, слава починає йти попереду вас. Створений вами сервіс догляду за домашніми тваринами набуває заслуженої популярності серед собаководів вашого містечка. Хліб із вашої пекарні користується величезною популярністю серед пенсіонерів. І чим вже ваша ніша, тим менше потрібно вкладатися в агресивну рекламу, тим менше конкурентів на вашому шляху.
Машини на фабриках Snickers виробляють по 70 батончиків на секунду. Машини на кондитерських фабриках OCHO — по дюжині батончиків на хвилину. Розміри компанії OCHO порівняно зі Snickers крихітні, але бренд не можна назвати збитковим. Справа в тому, що OCHO виробляє органічні продукти без використання штучних добавок, і їхні солодощі можна купити у великій кількості супермаркетів і маленьких магазинчиків Америки. OCHO подобається значно більш вузькій аудиторії, ніж Snickers. Зате ці люди готові платити більше за продукт, який їм подобається.
Правило п’яте. Не плутайте цінність і інструменти
Якщо ваша пристрасть — пекти хліб, ви відкриваєте пекарню, виробляєте продукт, реалізуєте його через супермаркети, придумуєте інші способи доставки хліба клієнтам. Усі ці турботи забирають масу часу і можуть зламати пріоритети.
Надто часто підприємці приділяють надто багато уваги другорядним аспектам свого виробництва. Це може знецінити всю роботу — як у старій історії про будівельників, яких запитали, чим вони займаються: один відповів, що кладе цеглу, другий — що будує храм. Перший був зосереджений на інструментальній частині роботи, другий тримав у голові її цінність.
Вирішивши пекти найсмачніший хліб, ви не повинні забувати, що це і є ваша ключова цінність. Способи його доставки або оплати — лише інструменти.
Правило шосте. Ваш товар — більше, ніж товар
Працівники ХХ століття виробляли товар і намагалися робити це якомога швидше. Кожен з них знав, що будь-яку займану посаду можна замінити іншим співробітником. В епоху конвеєра ніхто не цікавився унікальністю людини за конвеєром, а про унікальність виробленого на конвеєрі товару й мови не було.
Але економіка пристрасті працює інакше: ключову роль відіграє персоналізація. Вам не байдуже, що ви продаєте, і не байдуже, хто це купить.
Що може бути більш стандартним продуктом, ніж звичайний олівець? І що легше всього піддається копіюванню, як не він? Компанія General Pencil створила свій неповторний бренд ще в далекому 1889 році. Але вся її винятковість згасла, коли в 2000-х Америку заполонили дешеві олівці з Китаю. Директор компанії Джим Вайзенборн у ті темні дні навіть вирішив, що буде останнім членом родини, який очолює компанію — незабаром її очікує банкрутство.
Ситуацію врятувала донька Вайзенборна, Кеті. Вона любила приходити на фабрику маленькою дівчинкою, але, дорослішаючи, втрачала інтерес до сімейного бізнесу: що може бути нудніше, ніж з’ясовувати, як збільшити продуктивність олівців на 5% за годину? Зате їй було цікаво малювати і вигадувати. Це і врятувало ситуацію.
Кеті знала, що люди не купуватимуть олівці General Pencil за півдолара, якщо поруч лежать такі ж китайські за 10 центів. Але батьки із задоволенням заплатять пристойну суму за олівці, виготовлені на замовлення для їхніх дітей. Кеті створила лінійку наборів, які включали приладдя для малювання та розроблені нею підручники з малювання. Була продукція для малюків і набори з вугільними олівцями для старшокласників, які хотіли розвинути складніші навички малювання.
Ці набори не мали конкуренції на китайському ринку, який брав кількістю і не розрізняв своїх клієнтів: вони були адресовані конкретній аудиторії з чіткими потребами, яка миттєво відгукнулася на пропозицію, незважаючи на завищену ціну.
Важлива деталь: Кеті заявила батькові, що компанія повинна припинити продавати олівцеві набори мережі Walmart — ця велика торгова мережа постійно змушувала б їх знижувати ціни. Джим Вайзенборн був у жаху: Walmart складала величезну частину їхніх продажів. Але права виявилася Кеті — вона знала про четверте правило економіки пристрасті: 10 відданих клієнтів краще, ніж 50 байдужих. І що ж? Протягом року доходи General Pencil зросли.
Правило сьоме. Визначте, яку історію розповідає ваш продукт
Магазин меду Bee Happy у своєму блозі розповідає про бджолярів, які постачають мед. Навіщо їм це потрібно, адже мед і без того добре розходиться? Справа в тому, що співробітники Bee Happy люблять свою роботу. Їхній мед — не абстрактний продукт, а результат діяльності багатьох людей, і кожен може розповісти про свою улюблену справу.
Продукт або послуга, які ви пропонуєте, стали плодом вашої пристрасті, а значить, багато говорять про вас. Розкажіть цю історію своїм клієнтам. Можливо, ви продаєте вино, рецепт якого в родині передавався з покоління в покоління? Або можете поділитися історією про те, як дієта, яку ви зараз просуваєте, колись змінила ваше власне світосприйняття?
У будь-якому разі будьте правдивими: не вигадуйте того, чого не було — фальш завжди видно.
Правило восьме. Нехай технології підтримують ваш бізнес, але не керують ним
Інтернет дозволяє шукати клієнтів у будь-якій точці Землі і швидше розробляти потрібні їм продукти. Відмінне програмне забезпечення оптимізує бізнес-процеси, від доставки до оновлення профілів клієнтів.
Економіка пристрасті зовсім не заперечує ці зручності. Комп’ютерні технології, штучний інтелект та автоматизація виробництва не обов’язково означають бездушне знищення нашого «я». Робота компанії Humu є тому доказом.
Мета Humu, засновники якої працювали в Google і там навчилися оперувати великими даними, — поставити ці дані на службу персональним інтересам співробітників. Уявіть директора великої компанії: одного разу він захотів дізнатися, наскільки задоволені роботою його підлеглі і що слід змінити, щоб зробити їх щасливішими (а отже, продуктивнішими). Він може надіслати кожному співробітнику анкету з питаннями, але не впевнений, що відповіді будуть чесними.
Humu вирішує цю проблему. Розроблене компанією програмне забезпечення обробляє величезну кількість інформації: години роботи співробітників, час, проведений на лікарняному, і не в останню чергу — їхні особисті думки. Потім воно створює опитування на основі ретельного аналізу кращих психологічних досліджень, які є строго анонімні. На основі відповідей програмне забезпечення Humu створює звіти, які допомагають керівництву зрозуміти, у яких сферах найбільші проблеми.
Принциповий підхід Humu полягає у поєднанні автоматичних програмних процесів з людською взаємодією. Виявляючи сильні та слабкі сторони кожного менеджера на основі того, що сам менеджер розповів у анонімній анкеті і що інші співробітники сказали про нього, Humu генерує різноманітні підказки, які періодично надсилає менеджеру у вигляді СМС.
Менеджер, який чудово розбирається у фінансах, але недостатньо — у людях, може отримати повідомлення одразу після обідньої перерви з проханням випадковим чином обрати співробітника і запитати, як у нього справи. Не всі робочі процеси можна автоматизувати, але співробітники Humu обрали інший шлях — поступові зміни робочого середовища маленькими підказками, що в кінцевому підсумку складаються у великі зміни.
Зібравши безліч даних, аналітики дійшли висновку: три цінності роблять роботу приємною, а співробітників — більш ефективними. Перша: люди хочуть відчувати, що мають певний вплив і можуть робити вибір. Друга: вони хочуть відчувати приналежність до організації, у якій працюють. Третя: вони хочуть довіряти своїй компанії. Вивчивши досвід компаній, що практикують принципи економіки пристрасті, Девідсон переконався, що саме ці цінності проявляються у їхній роботі.
Ми вже в прекрасних умовах… але можемо зробити їх ще кращими!
Яким би складним і суперечливим не здавався сучасний світ, він значно кращий і комфортніший, ніж світ наших бабусь і дідусів десятки років тому. Людство майже впоралося з голодом, страшними епідеміями, ми стали здоровішими та освіченішими, а отже продуктивнішими та кваліфікованішими.
Економісти люблять ілюструвати прогрес на прикладі звичайної лампочки. Вимкніть її на годину, і ви заощадите світло, за яке сучасники Бенджаміна Франкліна працювали півдня. Це світло дозволяє нам продовжити день, займаючись улюбленими справами, адже, серед іншого, у нас багато вільного часу. До індустріальної революції багато хто працював по 60 годин на тиждень, після — ця цифра скоротилася до 40 годин, а сьогодні у кожного мешканця розвиненої країни є кілька тижнів відпустки на рік. Використовуймо цей час, щоб ретельно подумати над найголовнішим питанням: чого ми справді хочемо від життя і що можемо запропонувати іншим?
10 найважливіших думок
- Найголовніше питання, на яке має відповісти кожен: чого ми хочемо найбільше і що можемо запропонувати іншим?
- Ви можете заробляти лише на тому, до чого вас по-справжньому тягне.
- Створюйте те, що неможливо скопіювати. Ставте на якість, а не на кількість. Інакше ви неконкурентоспроможні.
- Потреби ваших клієнтів мають бути специфічними і, отже, уникати алгоритмів Amazon, скільки б даних про покупців вони не збирали. Пропонуйте клієнтам те, що мережевим гігантам і в голову не прийде: щось особисте, для обраних.
- 10 відданих клієнтів краще, ніж 50 байдужих.
- Ціна за ваш продукт має керувати витратами, а не навпаки. Ви встановлюєте її самі, і вона повинна вам подобатися.
- Погодинна оплата — зло.
- Письменнику зручніше писати роман на комп’ютері, ніж кульковою ручкою на папері, але якщо він не знає, про що писати, не допоможе і найпросунутіший гаджет. Так само в підприємництві: бізнес-інструменти не повинні важливіше цінності, яку втілює ваша справа.
- Штучний інтелект та автоматизація виробництва не означають бездушного знищення нашого «я». Але нехай вони підтримують ваш бізнес, а не керують ним.
- Ваш товар — більше, ніж товар. Визначте, яку історію він розповідає клієнтам.
