АВТОШКОЛА. ЗАНЯТТЯ 1. ОСНОВИ ПОСАДКИ

Від посадки залежить безпека і комфортність Вашого водіння. Спинка крісла повинна мати правильний нахил: не зовсім вертикальний, але і не завалившийся назад. Положення крісла має бути таким, щоб при повному натисканні на педаль зчеплення Ваша нога мала б 120 градусів на згині, а руки знаходилися б на кермі трохи зігнутими.

Методика посадки в автомобіль

Методика посадки в автомобіль і висадки з нього дуже проста.

Для посадки в автомобіль слід сісти підлозі боком на сидіння, спочатку залишивши ноги на дорозі. Потім, схопившись за кермо. Ви зможете спокійно занести в салон і свої ноги.
Ну а для висадки з машини все навпаки – спочатку обидві ноги, а потім тулуб.

Звичайно, у кожної людини своя індивідуальна будова тіла, і Ви можете знайти інший, більш підходящий для Вас спосіб посадки в машину.
Наприклад, деякі водії спочатку ставлять в салон праву ногу (якомога далі) і потім, ухопившись за кермо, просто сідають на сидіння.

Так чи інакше, але Ви все ж таки опинилися в машині на задньому сидінні. Ура! Ключ на старт, вперед, поїхали!
І не думайте. Поїдемо ми дещо пізніше. А зараз слід ознайомитися з внутрішнім «оздобленням» автомобіля, приладами та органами управління.
Треба дізнатися призначення кожного важеля, кнопки і лампочки, адже усім цим Ви будете активно користуватися в процесі управління автомобілем. В русі вивчати пристрій машини буде пізно, тому саме зараз Вам потрібно все помацати, посмикати, покрутити і зрозуміти, що до чого.
Після цього можна переходити до практичних дій. І починати треба з підготовки робочого місця водія. Давайте подивимося на мал. 1.
В залежності від будови тіла водія вказані на малюнку цифри можуть змінюватися. Але 90 % водіїв зі стажем, які водять машину довго і безаварійно, розташовуються в салоні саме так, як зображено на малюнку. Щоб правильно відрегулювати водійське сидіння, слід дотримуватися певної послідовності дій.

Одяг водія

Найперше, що необхідно зробити, це зняти шубу, капелюх і валянки. У той же час босоніж і в плавках Вам теж буде незручно.
А якщо серйозно, то оптимальним стилем одягу і взуття водія вважається спортивний.
Туфлі на шпильці або черевики на товстій підошві не дозволять правильно працювати педалями. Сковуючий рухи верхній одяг часто є однією з причин аварії. Капелюхи (особливо жіночі) значно обмежують видимість дороги.
Для початку автомобільного життя має сенс надіти спортивний костюм і кросівки (тільки не на товстій підошві). Через деякий час, коли Ви почнете відчувати автомобіль і дорогу, вбрання можна буде і урізноманітнити.

Сидіння водія

Тепер слід відрегулювати сидіння водія. Спочатку регулюємо подушку сидіння. Для цього лівою ногою треба натиснути педаль зчеплення до кінця її ходу, тобто до підлоги, і оцінити кут, який вийшов в підколінній западині (мал. 1). Але перш ніж Ви будете натискати педаль, слід  подивитися, які правила роботи цієї педаллю. Забігаючи вперед, коротко можу сказати, що натискати педаль слід подушками стопи.

Отже, кут під коліном. З точки зору медичної теорії та водійської практики цей кут повинен бути близько 120′. Таке положення тіла водія дозволяє йому швидко і впевнено працювати усіма педалями (зчеплення, газу і гальма).
Подвигавши сидіння вперед, назад і поклацавши педаль зчеплення, Ви повинні знайти своє зручне положення, але не раджу Вам іти далеко від кута 120. Кути 90′ і 180 неприпустимі.

Будемо вважати, що з сидінням ми розібралися. Тепер настав час зайнятися спинкою сидіння. Якщо вона лежить на задньому сидінні або, навпаки, Ваш ніс лежить на щитку приладів, то далеко Ви не поїдете.
Спинку треба ретельно відрегулювати, але спершу доведеться розібратися з кистями рук.
Кисті повинні знайти на рульовому колесі те місце, де вони будуть «жити» постійно (мал. 2).

Навіть якщо в школі у Вас була двійка з геометрії, це не зможе Вам перешкодити подумки розділити рульове колесо навпіл — на верхню і нижню частину, тобто знайти горизонтальну вісь симетрії. На деяких моделях автомобілів там як раз проходить спиця рульового колеса. Якщо Ви покладете кисті рук трохи вище цієї осі і злегка обіймете пальцями кермо, то це й буде ідеальне положення рук.

Однак, перш ніж «обніматися» з кермом, треба правильно зорієнтувати саму долоню на ободі рульового колеса.
Пропоную Вам розчепірити пальці, покласти долоні на кермо, злегка в нього впертися і покрутити кистями рук так, як показано на мал. 3. У якийсь момент кожна з долонь як би провалиться в ямку. Насправді, це обід керма зайняв призначене для нього місце у Ваших долонях.

Тепер можна послабити напруження в пальцях і злегка обійняти ними рульове колесо. Ніколи не затискайте кермо до побіління кісточок пальців. Є стара рекомендація: «Тримай кермо, як пташку. Сильно здавиш — задушиш, слабо — полетить!»

Пізніше ми з Вами ще поговоримо про руки, а зараз настав час повернутися до спинки сидіння водія.
Отже, Ви поклали кисті рук на призначені для них місця на кермі і щільно притулили свою спину до спинки сидіння.

Регулюючи нахил спинки. Ви повинні домогтися того, щоб в ліктях у Вас вийшов кут близько 120 (див. мал. 1). І знову цей кут вважається найбільш оптимальним для того, щоб водій міг довго і невтомно працювати руками — крутити кермо, перемикати передачі, включати і вимикати різні клавіші і тумблери.

До речі, про перемикання передач. Є ще один критерій оцінки положення тіла водія на сидінні. Лівою ногою (подушечками стопи) натисніть педаль зчеплення до кінця її ходу (кут під коліном — 120 ). Ліву руку залиште на кермі (в лікті той же кут), а правою рукою увімкніть третю або п’яту передачу і залиште кисть руки на важелі перемикання (див. мал. 1).

Якщо Ви змогли зберегти вищеописані кути, якщо Ваша спина продовжує прилягати до спинки сидіння і в той же час права рука дотягується до зазначених передач, то будь-яка дальня поїздка буде не в тягар. Сидіння водія Ви правильно відрегулювали.

Дзеркала заднього виду

Однак вирушати в поїздку ще зарано. Сидіння Ви підготували, але повністю робоче місце ще не готове. Треба відрегулювати дзеркала заднього виду.
Коли автомобіль сходить з заводського конвеєра, він має два або три дзеркала: одне внутрішньосалонове, одне на двері водія і ще одне (його може й не бути) на правій передній двері. Якщо автомобіль має тільки два дзеркала, то однією з перших покупок повинно бути третє. Обов’язково встановіть його, коли-небудь воно допоможе запобігти аварії. А зараз почнемо регулювати дзеркала.

Для салонного, що знаходиться всередині,  дзеркала треба знайти таке положення, яке дозволить Вам бачити в ньому заднє скло свого автомобіля. В залежності від розміру дзеркала може бути видно все заднє скло і ще трохи з боків або навпаки — скло буде видно не повністю.

У будь-якому випадку, картинка в дзеркалі повинна бути симетрична щодо вертикальної осі, тобто праворуч і ліворуч від поздовжньої осі автомобіля Ви повинні бачити однаковий обсяг простору. При цьому дзеркало повинне розташовуватися горизонтально (мал. 4).

Тепер про так звані панорамні або напівсферичні дзеркала. Навіщо вони потрібні і чи потрібні? І взагалі, що це за такі дзеркала?

Водії в своїй думці про панорамні дзеркала розділилися на дві практично рівні і непримиренні один з одним групи. Одні кажуть, панорамне дзеркало – добре, інші – погано.

Хто правий?

Давайте порівняємо два малюнка (мал. 4, а і мал. 5).

Ефект панорами, коли в дзеркалі відбивається більший обсяг простору (мал. 5 і мал. 6), досягається тим, що панорамне дзеркало трохи випукле.

Так, якщо через панорамне дзеркало ми бачимо більше, ніж через плоске, значить, це добре?

Не поспішайте. Ви ще не знаєте зворотний бік медалі. Панорамне дзеркало, на жаль, трохи спотворює дійсність!

Зокрема, всі об’єкти дещо зменшуються і віддаляються. Здається, що ззаду йдуча машина знаходиться на значній відстані, а насправді вона поруч.

Що ж все-таки краще — не бачити половину інформації або бачити все, але в перекрученому вигляді?

Відповідь Ви зможете отримати лише від самого себе, коли спробуєте той і інший варіанти.

Тільки відразу візьміть на замітку: щоб звикнути до нового дзеркала, потрібен певний час! Для когось це два-три дні, а для когось- два-три тижні. Але, в будь-якому випадку, у цей проміжок часу слід бути більш уважним до ззаду йдучих машин.

Наприклад, щоб побачити машину, яка рухається позаду по сусідній смузі (мал. 7— автомобіль А), водій може кинути погляд в панорамне внутрішньосалонове дзеркало або він повинен перевести погляд на ліве бічне дзеркало заднього виду, або взагалі обернутися назад.

Як Ви думаєте, що краще?

Відчуваю, ми з Вами трохи відволікаємося від основної теми цієї глави, але вважаю, що. перш ніж починати рух автомобіля, краще відразу поставити всі крапки над «i» щодо дзеркал.

До речі, бічні дзеркала Ви ще не відрегулювали! Давайте швиденько їх відрегулюємо, а потім закінчимо розмову про «панораму».

Не робіть різких і неочікуваних перестроювань і поворотів, плавно гальмуйте і завчасно.
Якщо Вас цікавить суб’єктивна думка автора, то я — за панорамні дзеркала, тільки дзеркало повинно мати розумний розмір і хорошу якість виготовлення. Моя думка сформувалася після зважування всіх плюсів і мінусів.

Якщо розглянути мал. 7, то висновок про правильне положення бічних дзеркал Ви зможете зробити і самостійно. З малюнка слідує, що у бічному дзеркалі (як у лівому, так і в правому) треба бачити тільки малу частину заднього крила свого автомобіля, а все інше — дорога.

Для регулювання дзеркал на вітчизняних та російських автомобілях Вам доведеться трохи попрацювати. Як правило, щоб до них дотягнутися, доводиться нахилятися вперед і вбік. Тому коли Ви повертаєте своє тіло, руки і голову у вихідне положення, виявляється, що картинка в дзеркалі не відповідає бажаній. Треба виправити! Знову нахиляємося до дзеркал, потім ще раз, потім знову… Іншими словами, однією спробою не обійтися, але відрегулювати дзеркала треба.

Тепер давайте повернемося до попередньої розмови про внутрішньосалонне панорамноме дзеркало заднього виду. Будете Ви його встановлювати в свою машину чи ні, вирішете пізніше, а зараз трохи поекспериментуємо з Вашим зором. Висновки за результатами цих експериментів дуже важливі для Вас надалі.

Наприклад, на мал. 8 Ви взнали кімнату своєї квартири. Або вона нагадує Вам кімнату кого-небудь з Ваших друзів.
Ось давайте в цій кімнаті і розташуємося.
Коли Ви пильно дивитеся на екран телевізора,чи бачите те, що відбувається за вікном?
Не лукавте, бачите! Але все, що Ви бачите, – Ви бачите не в різкості.

А якщо зробити навпаки, замість телевізора пильно дивитися у вікно, що тоді?
Тоді буде не дуже зрозуміло, що зараз відбувається в улюбленому серіалі. Але, якщо когось там застрелять, то Ви обов’язково помітите.

Пора порозумітися. Так, це стаття про водіння автомобіля. Ви не помилилися, але книга про грамотне керування, і тому до тих пір, поки Ваша свідомість не почне працювати в правильному «водійському» руслі, на дорогу ми з Вами не поїдемо!
Що ж стосується кімнати, телевізора і вікна, так це і є Ваш автомобіль, дорога і внутрішньосалонове дзеркало заднього виду.
Якщо Ви переводите погляд на дзеркало, то дорога, хоча і не в різкості, але все ж залишається в зоні видимості, і якщо попереду Вас загальмує автомобіль, Ви це побачите!

Тепер про бічні дзеркала. Переведіть свій погляд на ліву стінку нашої кімнати (ліве бічне дзеркало). І в результаті все, що зараз відбувається в телевізорі (на дорозі) майже повністю випадає з зони уваги! А якщо взагалі обернутися і подивитися на стінку у себе за спиною?
Ті з вас, хто цього ще не зробив, все-таки краще зробіть, поки Ви ще сидите в кімнаті, а не в рухомому автомобілі. І уявіть, що в цей час перебігає дорогу пішохід!

Відразу робимо висновки на майбутнє.

1. Дивитися в бічні дзеркала (і тим більше обертатися назад) можна тільки тоді, коли Ви на 150 % впевнені в тому, що обстановка на дорозі перед Вашим автомобілем в найближчу секунду не зміниться.
2. Переводити погляд у бік від напрямку руху можна на термін не більше однієї секунди.

Ну ось, дзеркала Ви відрегулювали, а заодно і підготувалися до грамотної роботі з ними. Тепер підемо далі.

Положення ніг водія

З кімнати з телевізором повертаємося в автомобіль. Щодо Ваших рук ми начебто домовилися, покладіть їх на кермо. А де зараз Ваші ноги?
Так як розмова про дзеркала у нас з Вами вийшов довга, то припускаю, що Ваші ноги стоять собі спокійно поряд на килимку перед педалями.

Так не годиться! На мал. 9 показані місця постійного проживання» ступень обох ніг.

Почнемо з правої ноги.

І відразу ж є проблема! Правда, ця проблема тільки для кращої половини людства. Якщо розташувати стопу правої ноги так, як показано на малюнку, то коліно доведеться «відкинути» вправо і при цьому розслабити всю ногу. А інакше вона буде постійно напруженому стані, що абсолютно неприйнятно для грамотного управління автомобілем.

До речі, на майбутнє — водій безстатева істота! Погодьтеся, адже неважливо, хто водій – чоловік або водій-жінка прекрасно веде машину по дорозі або огидно «в’їжджає» в бік іншого автомобіля. Тому знижок на стать, вік і національність в матеріалі цієї книги і на дорозі Ви не знайдете.

Настійно рекомендую: юні леді та жінки трохи старше, забудьте про міні-спідниці і шпильки; юнаки і більш зрілі чоловіки, змініть костюм від Кардена» на більш прийнятну амуніцію.

Давно хочу сказати, напевно, вже можна: «Пішохід та водій — дві абсолютно різні сутності людини». Вони розрізняються не тільки психологічно, але і фізіологічно!
Ці відмінності і є основною причиною труднощів, які виникають на початку пізнання науки управління автомобілем (ноги і руки не слухаються, очі не бачать тощо). Пізніше, у міру набуття навичок, починається плавний перехід від однієї сутності (пішохід) до іншої (водій). Звичайно, розмова йде про становлення хорошого водія, і сподіваюся. Ви сумлінно вивчите представлений Вам матеріал, практично перевірити на собі отриману інформацію і станете тим самим хорошим водієм.

А зараз повернемося до правої ноги. П’ята стоїть на підлозі між педалями газу і гальма, стопа лежить на педалі газу (не натискаючи її), коліно вільно відкинута вправо. І обов’язково перевірте, яка частина стопи зараз буде натискати «газ»? Кінчиками пальців або серединою стопи не можна!

При роботі педаллю газу оптимальною зоною вважається зона переходу подушечок стопи в пальці (див. мал. 26).

Спробуйте прилаштувати праву ногу на педалі газу так, щоб Вам було зручно, і в той же час з врахуйте вищевикладені рекомендації.
Прилаштували? Розслабили? Чудово! Запам’ятайте це положення! Права нога водія 90 % часу знаходиться в цій позиції, це її «будинок»! Лише зрідка вона переходить на сусідню педаль (педаль гальма), а основний час знаходиться на педалі газу і працює саме з нею.

Тепер, залишивши праву ногу у своєму «будинку», переходимо до Вашої лівої ноги. Давайте і для неї визначимо постійне місце проживання.

Як правило, в салоні автомобіля на арці переднього лівого колеса, яка з’єднується з перегородкою моторного відсіку, під лівою ногою є невелика площадка, призначена для стопи лівої ноги. Якщо у Вашому автомобілі такої площадки немає, то поставте п’яту на підлогу і притуліть стопу до арки колеса в зручній для Вас позиції.

Ніколи не тримайте стопу лівої ноги на підлозі! Вона завжди повинна бути в повній готовності до переходу на педаль зчеплення, а з підлоги зробити це швидко і точно не вийде.

Отже, «будинок» для лівої ноги теж визначився.

Тепер подивимося на себе з боку:

• спина щільно прилягає до спинки сидіння;
• кисті рук лежать на рульовому колесі трохи вище горизонтальної осі керма, в ліктях приблизно 120;
• права нога розслаблена, п’ята стоїть на підлозі між педалями газу і гальма, стопа знаходиться на «газу», коліно відкинуто вправо;
• ліва нога теж розслаблена і відпочиває на арці переднього лівого колеса, п’ятою спираючись на підлогу;
• у відрегульовані дзеркала заднього виду Ви бачите все, що знаходиться у Вас за спиною;
• і найголовніше – Вам зручно.

Відчуйте і запам’ятайте цей стан – це перший крок до становлення сутності водія. Саме в такому стані хороший водій веде свій автомобіль по дорозі.