З найдавніших часів людству відомо воістину безліч всіляких філософських висловів, які розкривають особливості людської природи і спрямовують її поведінку, можна сказати, що полегшують життя, в різних життєвих ситуаціях.
На подібні теми висловлювалися такі великі мислителі, як Сократ, Платон, Аристотель, Демосфен, Ксенофонт, Піфагор і багато інших. Та й у нашу сучасність можна знайти чимало цікавих думок, наприклад, особливий методологічний принцип під назвою «Бритва Оккама», який отримав свою назву на честь англійського філософа і францисканського монаха Вільяма Оккама. Давайте ж і поговоримо з приводу цієї самої Бритви Оккама.
Що таке Бритва Оккама?
Якщо виразити розглядуваний нами принцип коротко, то він буде звучати наступним чином: «Не слід множити суще без необхідності». У деяких випадках принцип трактується також як: «Не слід залучати нові сутності без крайньої на те необхідності». Представлений принцип являє собою основу принципу ощадливості або, як його ще називають, закону ощадливості.
Говорячи про Бритву Оккама, дуже важливо сказати про те, що основний зміст цього принципу було створено не самим Вільямом Оккамом. Так, на попередньому епохи Відродження етапі, званому Проторенессанс, принцип сформулював Оккам, але його суть була відома людству ще дуже давно – з того часу, коли жив Аристотель.
Суть принципу Оккама можна виразити так: у тому випадку, якщо яке-небудь явище може бути пояснено за допомогою двох різних способів, наприклад, першого, залучаючого терміни, факти, фактори і т. д., тобто сутності A, B і C, і другого, залучаючого сутності A, B, C і D, і обидва пояснення приводять до одного і того ж результату, найбільш правильним треба вважати саме перше пояснення, бо залучаєма другим поясненням сутність D у запропонованому прикладі є надлишковою і залучати її немає ніякої потреби.
Але тут важливо уточнити, що Бритва Оккама є аж ніяк не аксіомою, а презумпцією, іншими словами, вона не ставить ніяких заборон на більш складні варіанти пояснень, але рекомендує вдаватися до особливого порядку розгляду гіпотез, що є найбільш оптимальним у більшості ситуацій.
Цікаві факти про Бритву Оккама
Дослідник філософії середніх віків Філотеус Бенер в роботі 1957 року під назвою «Ockam. Philosophical Writings. A Selection and Edited Translated by Philotheus Boehner» говорить про те, що в більшості випадків Бритва Оккама наводиться самим Вільямом Оккамом в наступній формі: «Без потреби не слід стверджувати багато».
А якщо розглянути більш конкретне пояснення цього принципу, то Оккам говорив, що до множинності не потрібно вдаватися, якщо на те немає необхідності, і будь-яке явище (або факт), яке може бути пояснено за допомогою деякого ряду підстав, також може бути пояснено, причому, навіть набагато краще, за допомогою всього однієї підстави.
Крім того, іноді Бритва Оккама формулюється і так: «Те, що можна пояснити за допомогою меншого, не слід виражати за допомогою більшого».
А найбільш часто зустрічаєме формулювання, таке як, наприклад, «Сутності не слід множити без необхідності», в роботах Вільяма Оккама знайдено не було.
Перше ж формулювання була вперше зареєстровано в коментарях до роботи шотландського теолога і філософа Дунса Худоби «Opus Oxoniense» 1639 року, що були дані францисканцем Джоном Понсом. А друге формулювання було представлене в 1654 році німецьким філософом Іоганном Клаубергом. Самим же Вільямом Оккамом даний принцип був сформульований, головним чином, в якості підтвердження існування Бога.
Але по закінченні вже не одного десятка років Бритва Оккама, так би мовити, обросла новими інтерпретація і трактуваннями.
Як розуміється принцип «Бритва Оккама» сьогодні?
Сучасні дослідники розуміють під Бритвою Оккама якийсь загальний принцип, який вказує на те, що якщо є деяка кількість пояснень чого-небудь, які один одному логічно не суперечать, і які інтерпретують це що-небудь однаковою мірою добре, то краще всього, за наявності інших однакових умов, вірним вважати те пояснення, яке є самим простим.
А зміст принципу зводиться ще до більш простого твердження: не потрібно вводити якісь нові закони для пояснення яких-небудь нових явищ, якщо ці нові явища чудово пояснюються за допомогою вже існуючих старих законів.
Однак і тут слід зробити уточнення: Бритва Оккама пропонує вдатися до більш простого пояснення тільки тоді, коли воно може пояснити якесь явище вичерпно, тобто жодною мірою не менше, ніж його може пояснити більш складне пояснення.
При цьому дуже важливо враховувати всю відому на поточний момент часу інформацію, а також звертати увагу на те, що для використання більш складного пояснення немає жодних вагомих і об’єктивних підстав.
Якщо подивитися на Бритву Оккама з точки зору логіки, то вона ґрунтується на принципі достатньої підстави, який ввів Аристотель ще у IV столітті до нашої ери, а після вже у сучасному вигляді сформулював німецький філософ Готфрід Вільгельм Лейбніц. Трактування таке: говорити про існування об’єктів, явищ, зв’язків, закономірностей і т. д. актуально тільки в тому випадку, якщо для цього є підстави, інакше кажучи, факти або певні висновки з цих фактів, які підтверджують цю думку.
Якщо розглядати прості і складні пояснення з позиції тільки що згаданого принципу достатньої підстави, то можна помітити, що, якщо більш просте пояснення саме по собі є вичерпним і повним, то для того щоб вводити в процес обговорення будь-які нові компоненти, просто немає жодних причин. Але з іншого боку, якщо такі причини все ж є, це означає, що більш просте пояснення вже не можна вважати достатньою мірою вичерпним і повним, оскільки воно не буде охоплювати собою ці причини. Таким чином, ситуація не відповідає умовам для застосування Бритви Оккама.
Тепер же давайте коротко торкнемося того, що взагалі являє собою в рамках нашої теми термін «бритва».
Що значить «бритва»?
З філософської точки зору, поняття «бритва» інтерпретується як особливий інструмент, призначений для відкидання (збривання) малоймовірних та/або неправдоподібних пояснень. А враховуючи те, що бритва – це і є інструмент для гоління, то і до інструменту, що допомагає встановити істину, було застосоване це ж назву.
Не буде зайвим помітити, що крім Бритви Оккама, існують і інші, наприклад Бритва Хітченса, Бритва Хенлона, Принцип фальсифікованості Поппера та інші.
І для того, щоб пояснити, як застосовується Бритва Оккама на практиці, наведемо кілька цікавих прикладів.
Приклади застосування Бритви Оккама
Альберт Ейнштейн трохи переформулював принцип Оккама, після чого він став виглядати так: «Все слід спрощувати до тих пір, поки це можливо, але не більше того».
Бритва Оккама була переформульована і інформаційною мовою. Згідно інформаційної теорії, Бритва Оккама говорить про те, що повідомленням найбільшої точності буде повідомлення, що має мінімальну довжину.
Після того як учні мислителя Платона попросили його пояснити, що таке людина, Платон відповів, що людина є тварина, що має дві ноги і не має пір’я. Сучасник Платона Діоген, почувши це пояснення, знайшов півня, піймав його, обскуб і приніс в Академію, де були філософи і їх учні, а потім показав цього півня, привселюдно оголосивши, що це і є та сама «платонівська людина». Реагуючи на все це, Платон лише доповнив своє первісне визначення і сказав: «І з плоскими нігтями!».
І ще один приклад, який вважається одним з найвідоміших – це відповідь, даний фізиком і математиком Лапласом (творцем першої теорії виникнення Сонячної системи) імператору Наполеону. Коли Наполеон і запитав Лапласа, чому слово «Бог», яке постійно повторює Лагранж (італійський математик і астроном французького походження), жодного разу не фігурує в його роботах, Лапласа просто відповів, що він у цій гіпотезі не мав ніякої потреби.
Мабуть, і ми не станемо шукати ніяких нових гіпотез і трактувань Бритви Оккама, і закінчимо нашу статтю на цій цікавій і дотепній ноті.
