Плюнути на все, виїхати з міста і оселитися де-небудь на краю Землі, щоби нарешті перестати бути заручником цивілізації. Щоби не стояти кожен день в пробках, не бачити метушливих, постійно чимось незадоволених людей, не страждати від стресів на роботі. Такі думки час від часу відвідують кожного з нас, але втілити їх у життя наважуються одиниці. Сміливців, які пожертвували матеріальними благами заради свободи, називають дауншифтерами. Хто ж вони такі? І чим відрізняються від решти людей?
Що таке дауншифтинг
Цей термін можна перекласти з англійської як уповільнення процесу, наприклад, в автомобілі перемикання з високою передачі на низьку. Але сьогодні дауншифтингом також прийнято називати добровільну і цілком осмислену відмову від тих цінностей, що нав’язує нам суспільство.
Навіщо це робити?
Щоби дізнатися іншу сторону життя і знайти справжнє щастя. Основна ідея дауншифтингу – працювати менше, а жити краще. Це ні в якому разі не означає, що треба ставати бомжем. Просто у людини, не обтяженої високою посадою, прибутковою роботою і певними обов’язками, з’являється достатньо часу на те, щоб віднайти себе.
Перших дауншифтерів вважали ненормальними, пізніше це стало розвагою для багатих людей, які відмовлялися від благ на короткий термін, а потім знову поверталися до колишнього життя. Зараз же це вельми популярне соціальне явище. За найскромнішими підрахунками в одній тільки Європі налічується понад 12 млн. дауншифтерів. У США та Австралії їх ще більше.
Портрет дауншифтера
Хто такі дауншифтери? Давати однозначну відповідь на це питання було б неправильно, адже в кожній країні свої дауншифтери, які обрали той чи інший напрямок. Приміром, у Сполучених Штатах це колишні успішні бізнесмени, які продали офіси та іншу нерухомість, щоби до кінця своїх днів подорожувати по світу. Якщо гроші, виручені за яхти, дорогі авто і вілли закінчуються, можна паралельно займатися викладацькою діяльністю, фотографією або торгівлею сувенірами.
В Англії дауншифтинг придбав яскраво виражений екологічний ухил. Більшість місцевих дауншифтерів зайняті вирощуванням екологічно чистих овочів і фруктів, розведенням корів і овець на незабруднених територіях, вторинною переробкою побутових відходів, економією електроенергії та іншими речами, корисними для навколишнього середовища.
У нас дауншифтерами найчастіше стають творчі люди: поети і письменники, артисти, дизайнери, флористи, фотографи, архітектори. Як правило, у них немає статків, що дозволяють безбідно існувати і при цьому не працювати. Тому вони здають свої квартири в оренду і відправляються жити в глибинку – яке-небудь віддалене від мегаполісу село. Там вони знаходять внутрішню гармонію.
Багатьом дауншифтинг здається чимось дивним, нелогічним, але насправді нічого надприродного в ньому немає. Так жили засновник буддизму Гаутама Будда, давньогрецький філософ Діоген Синопський та наш великий співвітчизник – Григорій Савич Сковорода. Вони прагнули одного – єдності з природою і самим собою. До речі, один з сучасних перекладів на українську дауншифтинга – сковородинство. Сподіваємося, що цей переклад збережеться як найліпший.
