Напевно кожен знайомий з сім’єю, в якій дитина ні за що не хоче залишатися вдома одна, навіть на десять хвилин, які потрібні для походу в магазин за хлібом. Малюк ходить хвостиком за мамою або батьком по дому і категорично не хоче грати в іншій кімнаті або наодинці.
Але мало хто знає, що, якщо дитина відчуває страх, – це нормально.
Наявність дитячого страху – це показник нормального розвитку дитини. Звичайно, для кожного віку своя норма.
Так дитина 2-3 років може боятися залишитися без мами на кілька хвилин, а дошкільник 6-7 років може боятися залишатися один вдома на протязі кількох годин. Це не означає, що потрібно знаходитися поряд з дитиною цілодобово, просто не треба сприймати її страх як щось ненормальне. Зовсім навпаки, – в цьому віці дитина освоює світ так, як може.
Інший момент – це допомога дитині в боротьбі з цими страхами, адже вони заважають жити і вам, і малюку. Можливо, ви вже намагалися пояснити півтора-дворічній дитині, що скоро повернетеся і нікуди не зникнете, але якщо це не допомагає, можна спробувати придумати дитині заняття на час вашої відсутності. Ви напевно знаєте, чим можна зацікавити дитя і що захопить його на кілька хвилин. Це може бути будівництво пірамідки або складання кубиків. Головне, щоб якийсь час малюк був зосереджений на грі, а не на вашій відсутності. Після повернення обов’язково похваліть його, незважаючи на якість виконання завдання.
Якщо ваша дитина вже старша, але все одно грає тільки в одній кімнаті з вами, то можна застосувати той же принцип дії.
Наприклад, можна дати завдання, яке потрібно виконати в іншій кімнаті. Знайдіть привід відправити дитя до іншого приміщення. Спробуйте переконати, що не хочете навязувати своє бачення вирішення поставленої поблеми. І ваша дитина повинна самостійно зробити все так, як вважає за потрібне. Не забудьте її похвалити після повернення, незважаючи на одержаний результат.
Інший спосіб – це запропонувати рольову гру з різними персонажами, в якій дитині доведеться деякий час провести на самоті. Це ще й хороший привід обговорити страхи на прикладі її персонажа, адже від іншої особи дитині буде простіше розповісти, чого саме вона боїться і чому.
Є й інші способи допомогти малюку перестати боятися. Наприклад, запропонувати зробити малюнок, на якому він знаходився один в кімнаті, розповів про події на ньому і про тих, хто зображений на малюнку крім нього. Це можуть бути чудовиська з казок або мультфільмів, або просто темні плями у тих місцях, яких він боїться. Далі страшні місця потрібно змінити так, щоб дитина перестала їх боятися, наприклад, домалювати чудовиськам смішні гримаси.
Крім цього, варто читати дитині книжки, в яких є герої, які бояться залишатися одні. По ходу розповіді герой книжки обов’язково повинен впоратися зі своїм страхом, буде радіти своєму досягнення та стане гарним прикладом для малюка. Варто пам’ятати, що період, коли дитина залишається наодинці, обов’язково повинен змінюватися іншим періодом, коли ви займаєтеся чимось цікавим і спілкуєтеся.
Не можна не сказати про те, чого не варто робити в таких ситуаціях, а саме, – лаяти дитину за її страхи, переконувати в їх марності і безплідності, ставити в приклад інших дітей і хвалити їх сміливість. Все це не допоможе, а тільки додасть проблем, адже почуття страху просто так не пройде, а до нього ще додасться невпевненість у собі, почуття, що втрачає любов батьків, що вони більше люблять іншу дитини, яка не боїться. Щоб усвідомити марність такої поведінки, можна поставити себе на місце дитини. Якщо ви боїтеся літати, то страх не пройде від того, що інші говорять про те, що боятися нічого і сміються над вами. Швидше за все до страху додасться сором за нього.
Ще одна невдала ідея – це силою і скандалами змусити дитину залишитися одну, щоб вона звикла до відсутності батьків. Від цього страх тільки посилиться. Тільки турбота і терпіння допоможуть вашій дитині звикнути займатися своїми справами незалежно від ваших.