«Ваші проблеми зумовлені не тим, що ви чогось не знаєте, а тим, в чому ви впевнені напевно, але ваші знання при цьому хибні», — Джош Біллінгс
У кожного серед знайомих знайдеться той, хто вважає, ніби він розумніший, ніж насправді. Але перш, ніж судити такого дивака, спочатку переконайтеся, що ви самі не схильні до впливу ефекту Даннінга-Крюгера.
Ця теорія була розроблена вченими Корнеллського університету Джастіном Крюгером і Девідом Даннінгом. Їм вдалося встановити, що когнітивне спотворення відбувається в той самий момент, коли люди не можуть об’єктивно оцінити свій рівень компетентності чи некомпетентності для виконання певного завдання, або які вважають себе більш компетентними, ніж вони є насправді.
Ця теорія широко відома під назвою «Гора глупоти».
Згідно з визначенням в словнику Urban Dictionary, «Гора глупоти» — це місце, де у вас є достатньо знань про предмет, щоб про нього говорити, але не вистачає мудрості для збору повної інформації або прочитання додаткової літератури по темі.
Що таке ефект Даннінга-Крюгера?
Це метакогнитивне спотворення, яке припускає, що людина вірить, ніби вона розумніше і компетентніше, ніж насправді.
Вперше дане поняття було згадано Крюгером і Даннінгом в їх дослідженні «Некваліфіковані і не знаючі про це: як труднощі визначення людської некомпетентності призводять до завищеної самооцінки».
По своїй суті, теорія показує, що люди з низькою кваліфікацією не вміють критично мислити і нездатні зрозуміти, наскільки їх кваліфікація є низькою. Це призводить до появи у них помилкового почуття повноти своїх знань і високої компетентності.
Іншими словами – це коли людина занадто дурна, щоб усвідомити ступінь своєї дурості.
Як Даннінг і Крюгер перевіряли свою гіпотезу?
Девід Даннінг і Джастін Крюгер розробили свою теорію на підставі проходження учасниками експерименту серії гумористичних, логічних, наукових і граматичних тестів.
У ході дослідження вчені помітили, що ті з учасників, які постійно отримували вищий бал, недооцінювали себе.
І, навпаки, ті, хто впорався із завданням найгірше, вважали, ніби пройшли тест ідеально. У кожному з тестів з погіршенням когнітивних здібностей погіршувалася і здатність кожного конкретного учасника об’єктивно оцінювати свої знання.
В одному з експериментів Даннінга і Крюгера учасників запитали, що вони знають про певні техніко-наукові концепції.
Суть була в тому, що деякі з понять вчені придумали самі. Велика кількість випробовуваних стверджували про знання термінів на зразок фотона центробіжної сили. Але ось що цікаво – ці ж люди говорили і про знання вигаданих концепцій, начебто параллаксових пластин, ультраліпідів і холарина.
В чому полягало відкриття?
Даннінг і Крюгер визначили, що найбільш небезпечною є ситуація, коли люди мають лише поверхневі знання про предмет.
Ця ідея знайома людству вже кілька поколінь поспіль. Так, ще в 1709 році Олександр Поуп написав у своїй книзі «Досвід про критику» наступну фразу: «Напівзнайство – річ небезпечна». Або, як сказав гуморист Джош Біллінгс, «ваші проблеми зумовлені не тим, що ви чогось не знаєте, а тим, в чому ви впевнені напевно, але ваші знання при цьому помилкові».
На жаль, простого рішення тут не знайти. За словами Даннінга, для того, щоб поганий працівник усвідомив свою некомпетентність, йому знадобиться та сама експертиза, якої у нього немає.
Даннінг і Крюгер показали, що по мірі поглиблення знань людини про певний предмет або отримання нею нових навичок, вона починає зменшено оцінювати свої здібності.
Ви усвідомлюєте все те, що вам ще невідомо про даний предмет. І це абсолютно інший тип когнітивного спотворення – синдром самозванця.
Небезпека ефекту
Хоча спостерігати за тим, як хтось виставляє себе ідіотом, може здаватися веселим, але ефект Даннінга-Крюгера може мати досить негативні наслідки.
Наприклад, лікарі з’ясували, що літні люди відмовляються від полегшуючих біль фізичних вправ навіть незважаючи на те, що це самий ефективний спосіб лікування. Вся справа в їх помилковій впевненості, ніби дискомфорт в м’язах, що з’являється після занять, свідчить про погіршення стану здоров’я.
Або приклад серйозніше: іноді матері в Індії не дають води своїм немовлятам, які страждають від діареї, оскільки вважають, що саме вода є причиною захворювання.
І приклад глобальніше: експерти припускають, що криза 2008-го року сталася через самовпевненість фінансистів і споживачів, фінансова грамотність яких виявилася дуже низькою.
Висновок
Звичайно, дуже важко визнати, що ви чогось не знаєте. Наприклад, якщо ви не сильні в граматиці, то як ви можете знати, що порушили правила правопису?
Напевно, кожна людина в чомусь перебільшує глибину своїх знань, або вважає, що у неї більше навичок, ніж вона має насправді. Тому, на всяк випадок, краще все ж перевіряти інформацію, перш ніж висловити вголос свою точку зору.