Фінляндія — держава на півночі Європи, демократична республіка. Законодавча влада в країні здійснюється Парламентом спільно з президентом. Верховна виконавча влада знаходиться в руках президента. Парламент складається з 200 депутатів від різних політичних партій. Площа Фінляндії — 337 тис кв км, населення — 5 млн. чоловік, 10% з них живе у столиці — місті Гельсінкі.
Самі фіни називають свою країну Суомі, що означає — «країна боліт».
Фіни становлять 94% всього населення країни. У Фінляндії мешкає близько 300 тисяч шведів. Шведське населення переважає над фінським тільки на Аландських островах, розташованих в Ботнічній затоці, приблизно посередині між берегами Фінляндії та Швеції. Незважаючи на те, що шведське населення нечисленне, шведи користуються у Фінляндії широкою культурною автономією і їх мова оголошена державною нарівні з фінською. На крайній півночі країни, в Лапландії, живе національна меншина — саами. Тут створено особливий саамський округ з місцевим самоврядуванням. За віросповіданням більшість фінів — лютерани. Територія Фінляндії поділена на 12 ляні (провінцій) та, маючі автономію, Аландські острови і на п’ять губерній: Південна Фінляндія (столиця — Хямеенлинна), Західна Фінляндія (столиця — Турку), Східна Фінляндія (столиця — Міккелі), Оулу (столиця — Оулу), Лапландія (столиця — Рованіємі).
Географія Фінляндії
Фінляндія (або Суомі) розташована на півночі Європи. На сході вона межує з Росією, на півночі — з Норвегією і на північно-заході — з Швецією. Південні і західні береги Фінляндії омивають води Балтійського моря і його затоки — Фінської і Ботнічеського. Близько 1/3 території країни знаходиться за полярним колом.
Природні умови Фінляндії
Фінляндія — рівнинна країна з переважанням горбистого льодовикового рельєфу. Береги заток Балтійського моря сильно порізані численними бухтами і рясніють шхерами. Велику частину території Фінляндії покрито тайговими лісами. Але найхарактерніша особливість природи країни — це велика кількість озер. Їх у Фінляндії більше 60 тисяч, і вони займають майже 1/10 частину всієї території країни. Клімат Фінляндії помірний, з морозною сніжною зимою та досить теплим, але коротким влітку. У Лапландії переважають тундрові і тайгові ландшафти, але завдяки теплій течії Гольфстрім на клімат Лапландії м’який, субарктичний, зі сніжною зимою і теплим літом. Лапландію недарма називають батьківщиною Санта Клауса. Сніг тут лежить з жовтня по травень. У холодні ясні ночі можна спостерігати північне сяйво. Середньорічна температура в Фінляндії — 5,4 °С. Середні температури лютого від -3 °С на півдні до -14 °С на півночі; у липні відповідно від 17 °С до 15 °С.
Економіка Фінляндії
Фінляндія — високорозвинена індустріально-аграрна країна. Провідні галузі промисловості: машинобудування, целюлозно-паперова та деревообробна промисловість, чорна і кольорова металургія, хімічна, текстильна, швейна, харчова промисловість. У сільському господарстві переважає молочно-м’ясне тваринництво, у рослинництві — посіви кормових трав і зернових (переважно овес і ячмінь). Основні зовнішньоторговельні партнери: країни ЄС і Росія.
Історія Фінляндії
Перші жителі Фінляндії належали до групи фінно-угорських північних народів. Корінні жителі Фінляндії — саами. В Саамській мові відсутні такі слова, як насильство або війна. На початку нашої ери фінські племена, що прийшли зі сходу, розселилися в південних районах нинішньої Фінляндії, де змішалися з місцевим населенням. Саамські племена, нащадки більш ранніх фінно-угорських мігрантів, були відтіснені на північ.
Предки сучасних фінів були язичниками, вели кочовий спосіб життя й займалися переважно полюванням і рибним ловом. На південно-заході жило плем’я суомі, в центрі – плем’я хяме, на сході – карьяла. Згодом назва «суомі» було перенесено на всю країну.
У VIII — XI ст. на південно-західному узбережжі влаштувалися вікінги. Фіни не приймали участі в їх набігах, а обслуговували торговельні шляхи зі Скандинавії в Росію і торгували хутром. З XII століття Фінляндія потрапляє в сферу інтересів Швеції. У 1115 році відбувся перший хрестовий похід проти язичників-фінів. Він увінчався завоюванням південно-західної Фінляндії і розповсюдженням там християнства. Під час другого хрестового походу (1249-1250) були підкорені центральні райони південної Фінляндії, а під час Третього походу (1293-1300) влада шведів поширилася на східні райони. На завойованих землях було споруджено фортецю. Таким чином, шведська держава проникла в східну частину Балтійського регіону.
З 1527 у Фінляндії йшла церковна Реформація. Поширення лютеранства супроводжувалося активною просвітницькою діяльністю. До цього ж часу відноситься становлення фінської літературної мови. З 1548 фінською мовою стали проводитися церковні служби. У XVII столітті Швеція зробила деякі удосконалення адміністративної системи у Фінляндії. Шведський генерал-губернатор Пер Бразі ввів апеляційний суд і заснував університет в Турку, а також надав права самостійності містам. Представники Фінляндії були допущені в шведський риксдаг. Росія, яка шукала вихід до моря, завжди претендувала на фінські землі. Під час Великої Північної війни (1700-1721) Фінляндія перетворилася на арену бойових дій між Швецією й Росією за панування на Балтиці. Війна супроводжувалася голодом і епідеміями, від яких загинула майже половина населення країни. У 1721 р. на території Фінляндії залишилося всього 250 тис осіб. Після перемоги в Північній війні Росія повернула собі по Ништадтському мирному договору (1721) південно-захід Карелії з узбережжям Фінської затоки.
Прагнучи захопити у Росії землі, завойовані Петром I, Швеція в 1741 оголосила їй війну, але вже через рік вся Фінляндія опинилася в руках росіян. За Абоським мирним договором 1743 до Росії відійшла територія до річки Кюмійокі з укріпленими містами Вильманстранд (нині Лаппенранта) і Фридрихсгамн (Хаміна).
У ході російсько-шведської війни 1808 – 1809 рр. шведи були витіснені з усієї території Фінляндії, російські війська здійснили рейди на Аландські острови і навіть на територію самої Швеції. У березні 1809 король Густав IV Адольф був повалений. Війна закінчилася повною поразкою Швеції, і за Фридрихсгамнським мирним договором 1809 до Росії відійшли вся Фінляндія і Аландські острови. У тому ж році було утворено Велике князівство Фінляндське зі своїм сеймом, і створена особлива комісія з фінляндським справах (пізніше перейменована в комітет з фінляндським справах). У 1812 столицею князівства було оголошено Гельсінгфорс (Гельсінкі).
З початком лютневої революції в Росії 1917 року Фінляндія отримала самоврядність і проголосила себе незалежною державою. Радикально налаштовані соціал-демократи разом з іншими лівими силами організували загони Червоної гвардії і в січні 1918 Фінляндію проголосили соціалістичною робочою республікою. Уряд Фінляндії втік на північ, де лідер консервативної партії барон Карл Густав Маннергейм сформував загони білої гвардії (шюцкор), щоб перешкодити поширенню революційного руху. Останній оплот червоних Виборг поліг у квітні 1918. Був скликаний сейм для формування уряду, і Пер Евинд Свинхувуд був призначений виконуючим обов’язки глави держави.
У 1919 році згідно прийнятої Конституції країна стала президентською республікою. У відровідності з Тартусским мирним договором від 1920 року кордону Фінляндії були визначені у межах Великого князівства в складі Російської імперії. Аж до початку Другої світової війни Фінляндія дотримувала нейтралітет. Відносини з СРСР поступово погіршувалися, особливо після укладення пакту Ріббентропа – Молотова про включення Фінляндії, країн Балтії та східних районів Польщі в радянську сферу впливу.
30 листопада 1939 радянські війська вторглися до Фінляндії. Ця війна, що увійшла в історію під назвою «зимової», по суті, була нерівною, хоча Червона Армія, обезкровлена сталінськими «чистками», билася неефективно і зазнала набагато більші втрати, ніж Фінляндія. Знаменита фінська оборонна лінія Маннергейма деякий час стримувала наступ Червоної Армії, а в січні 1940 р. її було прорвано. Надія фінів на допомогу Англії і Франції виявилася марною, і 12 березня 1940 р. у Москві був підписаний мирний договір. Фінляндія поступилася СРСР півостровом Рибачий на півночі, частиною Карелії з Виборгом, північним Приладожжям, а півострів Ханко був переданий Росії в оренду терміном на 30 років.
Напад Німеччини на СРСР у червні 1941 спонукав Фінляндію вступити у війну на боці німців. Німецький уряд обіцяв повернути всі території, втрачені за Московським договором. У вересні 1944 Фінляндія підписала угоду про перемир’я з Великобританією і СРСР і зобов’язалася сприяти виведенню з країни німецьких військових з’єднань. З 1970-х років у Фінляндії проводилася політика зближення з західними країнами, це викликало підйом в економіці країни. За кілька десятиліть Фінляндія перетворилася на країну з високим рівнем життя та соціальної захищеності, а також прогресивною технологією.
Культура Фінляндії
Тривалий час культура Фінляндії перебувала під впливом шведської культури, але з набуттям незалежності Фінляндія стала орієнтуватися на самобутнє національне мистецтво: всесвітньо відомий епос Калевала. Фіни внесли великий вклад у розвиток світової культури та науки. Видатний архітектор Алвар Аалто прославив Фінляндії на весь світ, створивши такі архітектурні шедеври, як Палац Фінляндія та Рованіємі.
Бізнес Фінляндії
У Фінляндії досить високі податки. Такий високий рівень податкових ставок дозволяє забезпечити високий рівень безпеки, а також відмінну якість послуг в освіті та охороні здоров’я.
Будь-які доходи у Фінляндії обкладаються податком. При влаштуванні на роботу потрібно взяти в податковому бюро картку платника податків і віддати її наймачеві. В іншому випадку з зарплати відніматимуть 60 %.
Якщо ви знаходитесь в Фінляндії не більше 6 місяців і працюєте, з вашої зарплати буде відніматися 35 %. Якщо ж термін перебування в країні становить більше півроку, слід отримати в місцевому магістраті фінський персональний код. Потім вам дадуть картку індивідуального оподаткування.
Нерухомість Фінляндії
Здачею в оренду житла у Фінляндії займаються будівельні компанії, фонди, банки, страхові товариства, муніципалітети і приватні особи. Квартиру, яку постійно здають в оренду, ви навряд чи зможете купити.
Тут є спеціальні квартири для молоді та студентів, а також квартири, обладнані для престарілих та інвалідів. Є можливість суборендувати житло. Зараз ціни на орендоване житло у Фінляндії ростуть. Оренда квартири або будинку в Фінляндії тепер обійдеться приблизно на 5 % дорожче, ніж у минулому році.
Фінська кухня
Фінська національна кухня сформувалася під впливом досить суворих природних умов цієї країни. На першому місці стоїть, звичайно ж, приготовлена різними способами риба. Найбільш популярні блюда — веселкова форель у власному соку «грааві кирьелохи», лосось у власному соку «грааві лохи», своєрідний салат-асорті з рибопродуктів «саламат», ікра прісноводої риби з луком і сметаною «меті», суп з в’яленої риби «маймарокка», рибні супи на молоці «калакейтто» і «лохикейттео», з кислого тесту з сирою рибою «кялакяярейття», хрусткі житні пиріжки з рибою і беконом «калакукко», а також знаменитий рибний пиріг з прісного тесту «калекукко».
Традиційні м’ясні блюда, в основному, готуються з оленини і дичини. Печеня з оленини з картопляним пюре і брусничним варивом, огірки з медом і домашній сир, м’ясо по-карельські в горщику «карьяланпаїсті», смажена оленина «поронпаїсті», тушкована в дерев’яному посуді баранина «сяря», а також безліч страв з лосятини і птаха.
Улюблений напій фіннів — кава. Домашнє пиво — «котікалья», різновид квасу, — також неодмінний атрибут будь-якого столу. Популярні горілка «Коськенкорва-вінна» і знаменита «Фінляндія». Особливе місце займають місцеві ягідні лікери – настояні на лісових ягодах і травах «лаккалікері» (морошка), «пуолуккалікері» (брусниця), «карпалолікері» (журавлина) і «месимарьялікері» (куманіка) мають незвичайний смак і особливий аромат.
