Метою діяльності будь-якого підприємства є прибуток. Прибуток – це якісний показник ефективності діяльності підприємства, що характеризує раціональність використання підприємством коштів виробництва, а також фінансових, трудових, матеріальних ресурсів.
Отримати прибуток підприємство може, лише виробляючи товар або послуги, що користуються попитом і задовольняють потреби суспільства. Причому істотну роль буде грати ціна цих товарів і послуг – вона повинна відповідати платоспроможності споживачів.
Що стосується самого підприємства, то для нього формування ціни здійснюється з урахуванням витрат. Прийнятна ціна продукції підприємства можлива лише в разі, коли підприємство не перевищує певний рівень витрат. В результаті сума споживаних ресурсів і витрат повинна бути менше одержуваної виторгу. Це буде означати, що підприємство працює з прибутком.
Якщо підприємство працює без отримання прибутку, то, в умовах ринкової економіки, воно виснажить свої ресурси і піде з виробничої сфери ставши банкротом.
Прибуток відображає чистий дохід підприємства і виконує наступні функції:
- характеризує економічний ефект від діяльності підприємства. Якщо підприємство отримує прибуток, це означає, що всі витрати по виробництву продукції покриваються доходами;
- має стимулюючу функцію, так як є основою для подальшого розширення виробництва, його вдосконалення, а так само для збільшення заробітної плати працівників і виплати дивідендів власникам і акціонерам;
- є джерелом поповнення бюджетів різного рівня, формуючи фінансові ресурси не тільки самого підприємства, але і держави в цілому.
Максимальний прибуток і його стійке зростання – найважливіша умова процвітання не лише конкретного підприємства, але і національної економіки в цілому. Завдяки отриманню прибутку, підприємство може збільшити свої масштаби, зміцнити позиції на ринку. Як правило цей процес супроводжується оновленням і вдосконаленням самого підприємства. Це є спільною метою підприємництва.
В економічному сенсі прибуток обчислюється як різниця між грошовими надходженнями і виплатами, в господарському – як різниця між майновим станом розглянутого підприємства на кінець і початок розрахункового періоду. Оскільки існує різниця між економічним і бухгалтерським підходом до витрат підприємства, розрізняють економічний та бухгалтерський прибуток.
Зв’язок між цими категоріями виражається в формулах розрахунку:
- Бухгалтерський прибуток дорівнює сукупному доході підприємства мінус бухгалтерські (явні) витрати.
- Економічний прибуток дорівнює сукупному доході мінус економічні (явні + неявні витрати).
- Економічний прибуток дорівнює бухгалтерськоми прибутку мінус неявні витрати.
Існують різні види прибутку:
Валовий прибуток – це сума прибутку (збитку) підприємства від реалізації всіх видів продукції підприємства (послуг, робіт, майна), а також доходів від позареалізаційних операцій (за мінусом суми витрат по ним). Валовий прибуток – показник ефективності виробництва.
Прибуток (збиток) від реалізації продукції дорівнює виручці від реалізації (без ПДВ і акцизів, а так само непрямих податків і зборів) мінус витрати на виробництво і реалізацію (що включаються в собівартість цієї продукції). Якщо в умовах стабільних оптових цін прибуток підприємства зростає, це свідчить про зниження сумарних індивідуальних витрат підприємства на виробництво продукції і її реалізацію.
Прибуток від реалізації – цей показник основної діяльності підприємства, тобто діяльності з виробництва та реалізації своєї продукції.
Прибуток до оподаткування (або балансовий, бухгалтерський прибуток) – відбивається в балансі підприємства, є кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства; виявляється за допомогою бухгалтерського обліку всіх його господарських операцій та оцінки статей балансу. Бухгалтерський прибуток є показником ефективності всієї господарської діяльності підприємства.
Оподатковуваний прибуток – розраховується при податковому обліку в рамках чинного законодавства, є підставою для визначення оподатковуваної бази.
Чистий прибуток (збиток) за звітний період (або прибуток до розподілу) – це та частина прибутку, яка залишається у підприємства після сплати всіх податків і зобов’язань і використовується на потреби підприємства (розвиток виробництва, соціальні потреби і т. д.).
Крім перерахованих, в науковій економічній літературі використовуються безліч інших видів прибутку. Велику увагу фахівці приділяють аналізу прибутку, тобто аналізу фінансових результатів господарської діяльності підприємства, використовуючи різні підходи і ступінь деталізації.
Показники фінансових результатів наочно демонструють ефективність діяльності підприємства в абсолютній оцінці, що є важливим не тільки для самого підприємства, але і для осіб, зацікавлених в його діяльності. Наприклад, керівництву підприємства даний аналіз допоможе виявити перспективи подальшого розвитку підприємства, оскільки найважливішим джерелом фінансування в цих цілях є прибуток.
Основні завдання аналізу прибутку:
- обгрунтування плановою величини прибутку згідно з обсягом і собівартістю реалізованої продукції;
- оцінка прибутку згідно з бізнес-планом;
- розрахунок впливу різних чинників на відхилення величини фактичного прибутку від планової;
- виявлення резервів для зростання прибутку і шляхів їх використання.
Аналіз фінансових результатів проводиться в декількох напрямках:
- горизонтальний аналіз, полягає у вивченні змін величини показників за аналізований період;
- вертикальний аналіз, є аналізом структури показників прибутку, а так само їх структурної динаміки;
- факторний аналіз, полягає у виявленні факторів і джерел зростання прибутку і їх кількісної оцінки;
- оцінка показників рентабельності в динаміці.
Для проведення аналізу прибутку використовуються наступні джерела: бухгалтерський баланс підприємства, звіт про прибутки і збитки, обліковий реєстр і фінансовий план підприємства.
Важливим для підприємства є аналіз «якості» прибутку, тобто структури джерел її формування.
Висока «якість» прибутку означає зростання обсягів виробництва з одночасним зниженням її собівартості. При низькій «якості» прибутку зростання обсягів виробленої продукції відсутнє, одночасно має місце збільшення реалізаційних цін на цю продукцію.
Для підприємства необхідно з метою підвищення «якості» прибутку прагнути знизити собівартість виробленої продукції. Таким чином, «якість» прибутку характеризує ефективність використання підприємством наявних резервів. Найважливіший аспект аналізу прибутку – визначення беззбиткового, або критичного, обсягу виробництва і реалізації продукції. Обсяг буде беззбитковим, якщо повна собівартість виробленої продукції буде дорівнює виручці від її реалізації. У цьому випадку підприємство не отримує ні збитку, ні прибутку від реалізації продукції.
Таку ситуацію ще називають порогом рентабельності або точкою беззбитковості (критичної точкою). Досягнення порогу рентабельності необхідно виробити і реалізувати такий обсяг продукції, щоб за рахунок величини виручки від реалізації покрити змінні і постійні витрати підприємства.
Для отримання прибутку необхідно збільшення обсягу виробництва і продажів. Якщо ж цей обсяг буде менше критичного, то підприємство отримає збиток. Тільки на основі аналізу прибутку можна виробити вірні управлінські рішення, розробити бізнес-плани і т. Д. Це справедливо по відношенню до будь підприємству, незалежно від їх розміру, виду і масштабів діяльності, а так само форми власностi.
