Комунікабельність. Як стати комунікабельною людиною.

komunikabelnistНормальне і повноцінне існування в рамках соціуму вимагає від людини обміну інформацією з іншими людьми, взаємодії з ними, виконання певних функцій в обмін на соціальні блага. Взаємодія між людьми в суспільстві називається комунікацією. Соціальна взаємодія допомагає нам забезпечувати свої потреби, займати певну соціальну нішу. Чим ефективніше ми володіємо способами комунікації та управління інформаційними потоками, тим більш високий статус ми можемо знайти в суспільстві.

 

Поняття комунікабельності
Доволі часто комунікабельність сприймають як синонім товариськості. Це не зовсім так.

Товариська людина легко йде на контакт, охоче розкривається перед співрозмовником. Вона повідомляє слухачеві потрібну і непотрібну інформацію, часто не турбуючись про те, сприймає він її чи ні. Задає численні запитання, не сильно піклуючись вникати в відповіді. Весь процес спілкування будується на її активної і домінуючої позиції в бесіді або, що буває частіше, монолозі. Співрозмовник здатний з ввічливості імітувати інтерес до розмови з такою людиною. Однак насправді йому глибоко наплювати на таке спілкування і він хоче швидше його позбутися. Тому товариськість – це, загалом, добре, але користі для вас від неї мало.

Комунікабельність ж – це здатність людини в будь-якій ситуації знайти підхід до співрозмовника, викликати його розташування, налагодити з ним контакт для взаємовигідного спілкування. Під вигодою ми розуміємо як задоволення від приємної розмови з розумним і тактовним співрозмовником, так і насущні практичні питання, які ми можемо попутно вирішити за допомогою легкої і невимушеної бесіди.

Як же зрозуміти: комунікабельна людина або просто відчуває дефіцит спілкування?

Людина комунікабельна, якщо:

  • Відчуває справжнє задоволення від бесіди – саме бесіди, а не упоєного монологу.
  • Має здатність підтримувати розмову на будь-яку тематику.
  • Може невимушено виступати перед широкою аудиторією.
  • Не тушується, при будь-якій ситуації здатна доступно і компетентно викладати свої думки.
  • Вибирає тон і стилістичне забарвлення мови відповідно з аудиторією слухачів.
  • Здатна повністю контролювати увагу слухачів протягом необхідного часу.

 

Основні помилки при спробах вибудувати спілкування з незнайомими людьми:

Деякі люди, прагнучи освоїтися в незнайомій обстановці, починають бесіду з питання про імена співрозмовників, не називаючи, проте своє. Це викликає у них дискомфорт, оскільки на перших етапах спілкування обмін інформацією повинен бути пропорційним і рівноцінним (скільки отримав інформації, стільки й надав). Якщо пропорційність не дотримується, співрозмовник відчуває себе незахищеним і вразливим, оскільки ви володієте великим обсягом інформації про нього, чим він про вас.

Частою помилкою є спроба «встряти» в бесіду двох незнайомих людей, не розібравшись в її предметі. Мало того, що така спроба налагодити контакт викличе у людей почуття роздратування, вона залишить і у вас неприємний осад через недоречність вашого вторгнення.

Це ж стосується і спроби почати бесіду з незнайомцем на специфічну тему, цікаву тільки вам або вузькому колу осіб. У цьому випадку людина не побачить жодної користі від спілкування з вами і постарається дистанціюватися, якнайшвидше закінчити цю нецікаву розмову.

Прояв зайвої емоційності або відсутність емоцій при спілкуванні. Екзальтованість і напруження емоцій можуть налякати вашого потенційного співрозмовника. Ніхто не знає, чого можна очікувати від настільки неврівноваженого типу. А якщо притаманні вам емоції будуть ще й відверто награними, це викличе неприязнь і небажання продовжувати спілкування з вами. Холодну байдужість при бесіді викличе у «візаві» й відчуття відчуженості і відсутності вашої зацікавленості в продовження бесіди.

Недотримання особистого простору. Якщо ви почнете довірливо брати під лікоть, обіймати за плечі незнайому людину, намагатися говорити їй на вухо, інтимно наближати при розмові обличчя до обличчя співрозмовника, це призведе до відторгнення і бажанням дистанціюватися від вас будь-якими способами. Також дивно буде виглядати спроба, спілкуватися з людиною, перебуваючи на значній відстані від неї і підвищуючи голос.

Помилкою буде також привернути загальну увагу, заінтригувати, готуючи ефектну репліку, потім, відчувши загальну увагу, стушуватися, затнутися і зім’яти фразу, викликаючи відчуття загальної незручності. Це порушить атмосферу невимушеності та довіри.

 

«Рецепти» комунікабельності

Спокій і впевненість у своїх силах. Не слід метушитися, запобігливо дивитися в очі співрозмовнику, підвищувати голос або шепотіти, тушуватися або гарячкувати при розмові. Також не потрібно закриватися, схрещувати руки на грудях і бігати поглядом по сторонах. Ваша впевнена розкута поза, погляд в очі «візаві», неголосний голос і розмірений тон змусять співрозмовника мимоволі ставитися до ваших слів з великою увагою і повагою.

Скажіть «ні» упередженням. Не робіть поспішних висновків про людину по її вигляду чи соціальному статусу, поки не поспілкуєтеся з нею досить довго. Іноді поспішні висновки діаметрально протилежні реальному стану речей. Вибравши через поспішність рішень неправильну тактику спілкування, ви ризикуєте втратити в людині співрозмовника і, як наслідок, ділового потенційного партнера. Шукайте в людині в першу чергу достоїнства і плюси. Це створить настрій на позитив і конструктивну співпрацю.

Навчіться слухати. Це одна з основ культури спілкування. Уміння слухати співрозмовника і чути його – це ціле мистецтво. Хорошого і вдячного слухача оцінить будь-яка адекватна людина. Не слід перебивати людину на півслові, дайте їйзакінчити свою думку і після цього викладайте свої аргументи або контраргументи.

Не втрачайте контакту зі співрозмовником. Під час розмови співрозмовник повинен весь час відчувати вашу увагу. Для цього необхідно більшу частину часу дивитися йому в очі (в перенісся), але уникати тиснути важким поглядом. Оптимальним варіантом буде на декілька секунд затримати погляд на співрозмовникові, потім перевести його на інший предмет в області видимості без повороту голови. Намагайтеся також задавати навідні запитання і видавати тактовні вигуки.

Чіткість і ясність виразів. У розмові намагайтеся уникати двозначних слів і виразів, недоречних лексичних зворотів, багатослів’я і заумності. Використання термінології, сенс якої зрозумілий лише вам і вашому колі спілкування, змусить опонента почувати себе незатишно, поставить його в незручне становище. Людина почне уточнювати значення незнайомих їй слів, втрачаючи на цьому багато часу. Або буде робити вигляд, що все розуміє, але інформація буде проходити мимо. Тому намагайтеся спілкуватися зі співрозмовником на одному мовному рівні. Це допоможе уникнути непорозумінь і в рази збільшить ефективність спілкування.

Своєчасно перемикайте увагу співрозмовника. У ході розмови для зняття напруги можна злегка змінити тему, зробити її більш нейтральною, розповісти відповідний анекдот з нагоди, запропонувати людині каву або чай.

Не використовуйте в розмові оціночні судження. Якщо в ході бесіди ставляться під сумнів компетентність людини в обговорюваних питаннях, її здатність адекватно оцінювати обстановку, а також правдивість викладаємої нею інформації, людина нерідко закривається і відмовляється від подальшої бесіди. Отже, стає недоступна для комунікації. У підсумку ми втрачаємо співрозмовника, не досягнувши поставлених цілей.

Не уникайте спілкування. Тільки практикою ви можете виробити навички ефективного спілкування. Будь-яке, навіть найнеприємніше і некомфортне для вас спілкування буде поповнювати вашу «скарбничку» комунікабельності новими моделями конструктивних комунікацій.

Постійно працюйте над собою. Для підтримки словникового запасу і кругозору на гідному рівні необхідно постійно займатися саморозвитком. Читайте нову літературу, вивчайте останні тенденції в науці, техніці, культурі та політиці. Намагайтеся, як можна більш щільно, заповнити наявні прогалини в освіті. Це дозволить вам без жодних зусиль вести невимушену бесіду незалежно від теми.

Проявляйте ініціативу і дружелюбність. Намагайтеся завжди вітатися першими, навіть якщо люди вам незнайомі і не вітаються у відповідь. Посміхайтеся і починайте розмову першими. Відсутність у співрозмовника необхідність виходу з зони комфорту і здійснення першого кроку в рази полегшує встановлення контакту з ним. Починаючи бесіду, ви покладаєте на себе відповідальність за її перебіг і результат – позитивний чи негативний. Тому підсвідомо людина буде вам за це вдячнаі, як наслідок, більш поступлива і доброзичлива.

Уникайте зайвої сухості і формалізму в спілкуванні. Тут теж важливо дотримати межі пристойності. Надмірно офіційний, пафосний або манірний тон вибудує між вами і співрозмовником стіну більше Великої китайської. У теж час надмірно фамільярний, панібратський стиль спілкування («тикання», перехід на особистості) може покоробити і образити людину. Важливо знайти баланс, золоту середину. Слідкуйте за реакцією опонента. Якщо він нормально реагує на «потепління» тону вашої бесіди, можна підпустити пару слівець з повсякденного лексикону, розповісти пару доречних курйозних випадків з життя, відповідних за тематикою.

Не зациклюйтеся думках про поразку. Навчіться любити і цінувати себе, максимально чесно визначте свої недоліки і постарайтеся придумати шляхи їх подолання. Намагайтеся робити те, чого боїтеся найбільше – заговорюйте з незнайомими дівчатами на вулиці, знайомтеся в клубах і ресторанах. Дуже добре допоможе розвинути навички спілкування робота на «холодних» дзвінках в конторах прямих продажів.

 

Основні плюси комунікабельності

Що ж дає нам комунікабельність? Насамперед, це почуття впевненості в собі. Добре розвинені комунікативні навички дозволяють брати ситуацію під контроль в будь-якій незнайомій обстановці. Вони допомагають нам вивчити співрозмовника, з’ясувати його мотиви і пріоритети. У будь-якій ситуації ми можемо заволодіти увагою людей і донести до них свої думки. Це допомагає майстерно впливати на поведінку людини в досягненні своїх цілей.

Мова йде не про банальне маніпулювання, а про взаємовигідну співпрацю двох сторін. Комунікативні навички використовуються не для нав’язування своєї волі людині, а для виявлення її потреб і донесення до нього своїх. Причому основне мистецтво для майстра комунікацій – це вміння грамотно пов’язати свої цілі з цілями іншої людини.

Наявність розвинених комунікаційних навичок просто безцінна при веденні різного роду переговорів, будь вони комерційними або дипломатичними. Обидві сторони можуть прекрасно усвідомлювати свої інтереси і цілі, але при завданні домовитися – можуть вибрати компроміс, який влаштує всіх.

При вирішенні будь-якого конфлікту «гуру комунікабельності» точно поставленими питаннями виявить проблему і відточеними формулюваннями викладе її суть, оскільки правильне формулювання проблеми вже містить в собі її рішення. Подальший прихід до загального «знаменника» у вирішенні конфлікту стає вже справою техніки.

Ваше вміння вирішувати різноманітних проблеми професійного і побутового характеру викличе почуття глибокої поваги і визнання з боку колег і партнерів, що забезпечить вам великі переваги і перспективи.

Оцініть статтю
Додати коментар