Конспект книги Керол Вордерман «Як навчити дитину вчитися»

Конспект книги Керол Вордерман «Як навчити дитину вчитися»

Керол Вордерман – британська телеведуча та радник Девіда Кемерона з питань математичної освіти. У своїй книзі «Help Your Kids With Study Skills. A Unique Step-by-Step Visual Guide» вона розповідає, як школярам (і молодшим класникам, і підліткам) пояснити найпростіші речі, які допоможуть у навчанні. Пошук інформації, списки пріоритетних завдань та навіть розклад дня. Так, це є дуже важливим.

На момент публікації статті книгу не перекладено українською мовою. В оригіналі назва книжки:  Help Your Kids With Study Skills. A Unique Step-by-Step Visual Guide (пер. ред. – Допоможіть своїм дітям у навчанні. Унікальний покроковий візуальний посібник). В Україні пропонується видання англійською і російською мовою (рос. – «Как научить ребёнка учиться»).

По суті книга Вордерман — це ілюстрований довідник із безліччю таблиць, схем та картинок. Можливо, комусь здасться, що автор повторює досить очевидні та прості речі: чому важливо ділити матеріал на шматочки, повторювати, а не вчити за раз, працювати в команді та дотримуватись режиму дня. Це проста та зрозуміла інструкція для батьків (і підлітків), з чого почати та які методи навчання взагалі є.

5 типів учнів та способів сприйняття інформації

Досить часто проблеми з навчанням бувають не через те, що комусь не дано зрозуміти логарифмічні рівняння чи запам’ятати всіх князів Русі. Просто ви не знайшли відповідну для дитини систему навчання і не розвинули необхідних для неї типи навичок. Керол Вордерман виділяє кілька типів учнів та одночасно способів навчання:

Візуальний. У цих дітей розвинене просторове мислення, вони люблять робити замальовки та нариси, створювати інтелект-карти, малювати діаграми.

Вербальний. У таких учнів багатий словниковий запас, у мовленні вони спираються на ритм та риму.

Логічний. Цим дітям добре даються математичні науки. Бачачи причинно-наслідкові зв’язки, вони складають логічні ланцюжки. Вони добре складають списки завдань, у яких все побудовано від складного до простого, від головного — до другорядного.

Слуховий. Найчастіше учні цього типу захоплюються музикою. Вони легко запам’ятовують інформацію на слух, люблять аудіолекції та подкасти.

Фізичний. Такі діти люблять діяти та обмірковувати завдання у русі. Вони з тих, хто розбирає річ на дрібні деталі, щоб зрозуміти, як її влаштовано зсередини.

Найефективнішими є  – активні методи навчання. Коли вся інформація аналізується, учень ставить запитання, вивчає додаткові матеріали, чергує та комбінує різні види робіт на тему. Ось деякі способи активного навчання:

  • скласти інтелект-карту, на якій пов’язані ідеї та інформацію;
  • розповісти вивчений матеріал другові чи уявній аудиторії;
  • подумати над аргументами «за» та «проти» вивченої теми;
  • розповісти, що вивчив у 100 словах. А потім скоротити до 10 слів.

«Метод салямі» та багатозадачність

Добре організована підготовча робота – це половина успіху. Важливо знати свої слабкі та сильні сторони, поставити мету і, головне, уявляти, як ви збираєтеся її досягати. Фахівці з тайм-менеджменту рекомендують «метод салямі»: розбити велике завдання на багато маленьких — однаково нарізати ковбасу на однаково рівні скибочки невеликого розміру.

Ще одне цікаве спостереження: виявилося, що така улюблена всіма багатозадачність знижує активність мозку. Набагато ефективніше розбити всі справи на блоки та виконувати їх по черзі, не відволікаючись ні на що інше.

Тим не менш, правильно складений розклад ще не гарантія виконаного проекту. Щоб складати роботу до потрібного терміну, школярі повинні вчитися зворотному відліку часу. При цьому терміни на завдання потрібно брати із запасом, щоб був час внести виправлення, дописати чи навіть переписати якісь частини роботи.

Як користуватися списками літератури та шукати інформацію

Вважається, що мало хто зараз користується бібліотеками.

Але, на думку Керол Вордерман, вони незаслужено забуті, а ще бібліотека – ідеальне місце для того, щоб поринути в навчання з головою (Вордерман називає це станом потоку).

А ще школярі не завжди правильно розуміють список літератури, що рекомендується: читати всі книги звідти зовсім не обов’язково. Потрібно виділити основні джерела та розпочати з них.

Причому користуватися додатковою літературою теж потрібно і корисно — це один із методів активного навчання.

Якщо має бути робота з великим обсягом інформації, допоможе звичка вибіркового читання: шукати ключові слова і виділяти основні моменти тексту, звіряючись із змістом. Але найважливішим навичкою навчання Керол називає вміння знаходити першоджерела і завжди звірятися з ними. А ще уважно перевіряти якість цитат.

Що допоможе краще запам’ятовувати

Щоб запам’ятати всю необхідну інформацію, потрібно, хоч як банально, регулярно її повторювати. Вордерман пропонує робити це наприкінці кожного тижня та кожного місяця, виписуючи ключові слова та фрази на окремі картки. Немає сенсу повторювати матеріал, якщо у вас немає загальної думки про предмет. Засвоїти інформацію дітям допоможуть такі прийоми:

  • конспектувати своїми словами;
  • ставити питання під час уроків;
  • обмінюватися записами з однокласниками та обговорювати пройдене;
  • спробувати самому пов’язати нову інформацію з іншими знаннями.

Не забувайте робити перерви: молодші школярі повинні відпочивати кожні півгодини, а старші можуть займатися 45-60 хвилин поспіль, після чого рекомендується зробити паузу на 15-20 хвилин.

Пам’ять та мозок

Отримуючи інформацію, мозок кодує її, після чого вона вирушає в пам’ять. Коли нам потрібно щось згадати, ми користуємося довгостроковою пам’яттю, витягуючи з неї закодовану інформацію. Комбінування кількох підказок та органів чуття називається множинним кодуванням. Цей метод дозволяє задіяти органи почуттів та творчі здібності: процес навчання стає більш захоплюючим, а матеріал легше засвоюється.

Підказкою може бути будь-що. Допустимо, частини тіла. Наприклад, запам’ятовуючи будову атома, можна подати руку як основний елемент, а пальці його частини. Для стимуляції пам’яті можна використовувати не одну, а кілька технік повторення.

  • мнемонічні прийоми (наприклад, як запам’ятати послідовність кольорів веселки: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий? є спеціальна мнемонічна фраза : Чапля Осінь Жде Завзято, Буде Сани Фарбувати);
  • блок-схеми (записуємо ключові слова в блоки та складаємо з них покроковий процес);
  • метод Цицерона (давньоримський оратор у своїх промовах сипав іменами, цифрами і фактами. Кажуть, що подумки він мав у своєму розпорядженні кожен окремий факт усередині знайомої йому будівлі, а потім так само подумки його «обходив», збираючи необхідну йому інформацію).
Оцініть статтю
Додати коментар