Мрії можна визначити як набір приємних думок, які відволікають людину від реальності. Іншими словами, мріяти — добре, хоча це пов’язане з неуважністю і відсутністю зосередженості. З іншого боку, вчені прийшли до висновку, що мріяння може свідчити про високий рівень інтелекту.
Як йдеться у статті доцента кафедри психології Технологічного інституту Джорджії Еріка Шумахера, «у людей з високими розумовими здібностями може бути занадто багато можливостей для мозку, щоб їх уми стримувалися від блукання».
Шумахер і його команда прийшли до такого висновку на підставі вивчення діяльності мозку більш ніж у 100 людей. В ході дослідження випробовувані повинні були на 5 хвилин зосередити свою увагу на нерухомій точці. Це допомогло вченим зрозуміти, як різні частини головного мозку взаємодіють між собою в стані спокою. Потім команда зміряла у цих людей їх рівень інтелекту і творчі здібності.
Нарешті, учасникам запропонували відповісти на кілька запитань про те, скільки часу в день вони мріють.
І вгадайте що? Рівень IQ та результати тестів на наявність творчих нахилів у випробовуваних, які звикли мріяти більше інших, виявився вищим, ніж у решти респондентів, як і загальна ефективність роботи їхнього мозку під час проходження активно-розслаблюючої фази експерименту.
За словами Шумахера, це нагадує йому розсіяного професора – людини блискучого складу розуму, але існуючої в своєму власному світі, відірваному від навколишнього. Чи школярів, які занадто розумні для свого віку. Якщо для того, щоб вивчити щось нове, їх друзям потрібно п’ять хвилин, то самі вони «схоплюють» матеріал за хвилину, після чого просто починають мріяти.
Тому, якщо ви з легкістю переключаєтеся на що-небудь абсолютно відсторонене, то причина полягає в тому, що у вас саме ефективне мислення без повного занурення в момент.
Більше того, дослідник в області нейробіології Йоркського університету, доктор Джонатан Смолвуд поділився цікавими припущеннями щодо причин, за якими людина взагалі починає мріяти.
Згідно його теорії, мріяння — це спроби осмислити життя, і їх стає більше, якщо відбувається багато змін.
Чи може це означати, що ті з нас, хто багато блукає в своїх думках і фантазіях, насправді більш глибоко усвідомлюють те, що відбувається навколо?