Начебто зовсім просте слово – «вибір». Але як багато всього в ньому укладено! Зробити вибір – що може бути простіше? Потрібно всього лише вибрати – визначитися з якимось варіантом. Але чому зробити цей самий горезвісний вибір буває так складно? І – парадокс – чим більше у людини варіантів, тим складніше вибрати щось одне.
З якої причини, стоячи лицем до лиця перед необхідністю вибору, людина може взагалі відмовитися небудь вибирати або надати цю прерогативу комусь іншому? Що змушує людину постійно відкладати прийняття рішення?
І це стосується не тільки тих випадків, коли мова йде про щось глобальне, але і, здавалося б, зовсім тривіальних ситуацій…
Одним із відомих американських фахівців в області екзистенціальної психології – Сальвадором Мадді було відзначено, що завжди, коли людина опиняється перед необхідністю вибору, вона повинна знати, що насправді у неї є тільки два варіанти – або зробити вибір на користь свого минулого, або — на користь майбутнього.
Що таке вибір на користь минулого?
Вибором на користь минулого можна вважати той вибір, який людина робить у бік того, що їй знайоме і звичне. Здійснюючи такий вибір, людина керується принципами стабільності, знаходження в зоні комфорту, впевненості в завтрашньому дні, адже, по суті, тут не потрібно докладати якихось особливих зусиль і щось змінювати. До того ж, має місце страх невідомості, оскільки людина не знає, що може спричинити за собою незвичний вибір в майбутньому.
Що таке вибір на користь майбутнього?
Здійснюючи ж вибір на користь майбутнього, людина автоматично прирікає себе на сполох, адже перед нею у всій красі постають непередбачуваність і непевність, тому що передбачити майбутнє не можна, іншими словами: майбутнє є для людини «темною конячкою». Звідси і з’являються занепокоєння і страхи. Але важливо розуміти, що особистісний ріст і особистісний розвиток можливі лише в майбутньому.
З всього цього випливає висновок: завжди, коли ми повинні щось вибирати, ми повинні робити вибір на користь нашого сокровенного спокою, або в користь терзаючої нас тривоги. І перший з цих шляхів приведе нас назад, а другий буде вести вперед.
Але як же здійснити вибір? Як зрозуміти, правильним він буде чи ні?
Що ускладнює людині вибір?
У розумінні правильності вибору і полягає вся «сіль» питання вибору. Якщо сказати трохи інакше, то показник правильності вибору обумовлюється його результатом, а цей результат може бути тільки в майбутньому, яке ще не настало, адже ми живемо в сьогоденні.
Приходячи до розуміння цього, люди досить часто роблять всілякі спроби якось вплинути на результат вибору, очікуючи найбільш підходящого для цього моменту. Але це і є причиною, по-перше, зволікання, а по-друге, невчинення вибору взагалі. Погодьтеся, прийняти рішення завтра не можна – всі наші відмовки типу: «Потім», «Трохи пізніше», «Завтра» і т. п. – це лише ілюзія, а самі ці моменти в більшості випадків так ніколи і не наступають. Будь-які рішення, будь-який вибір повинен здійснюватися саме зараз. І це «зараз» є початковою точкою процесу реалізації нашого вибору.
Є і ще дещо, що ускладнює людині вибір – це та ціна, яку вона готова за нього заплатити. Ця ціна являє собою ту жертву, яку вона приносить користь реалізації свого вибору. Якщо ж людина не готова або ще гірше – не хоче «платити» — це є чистої води готовністю стати жертвою. Чому?
Людина-жертва, як і будь-яка інша, звичайно ж, має здатність приймати рішення. Але ось, як тільки з’являється необхідність платити ціну, від неї починають надходити всілякі скарги на тему того, як їй «страшно-погано, боляче-шкода» або вона взагалі починає шукати «крайніх», тих, на кого б звалити відповідальність.
З цієї причини, приймаючи якесь рішення, завжди слід замислюватися про його наслідки – про те, чим доведеться поступитися. Тут і потрібно навчитися ставити собі правильне питання: «А чи варто це того?». Тільки усвідомлюючи саму цінність здійсненого вибору, людина стає здатною змінити своє життя або залишити все, як було раніше.
Але що ще важливо – це здатність брати на себе відповідальність і розуміти, що саме ти у відповіді за те, що відбувається з тобою і в твоєму житті – ти відповідальний за те, які наслідки тягне за собою той чи інший вибір.
Наслідки вибору
Найбільш животрепетним наслідком будь-якого вибору є те, що вибір чогось одного передбачає відмову від чогось другого, третього і т. д. Якщо ми відкриваємо одні «двері», нам доводиться закривати інші. Саме тому, чим більше альтернатив має людина, тим складніше їй доводиться. В таких ситуаціях люди і вимовляють сакраментальну фразу, що вони «розриваються на частини». Тут же виникає і такий внутрішньоособистісний конфлікт: «Потрібно і хочеться», «Не потрібно і не хочеться», «Потрібно і не хочеться», «Не треба і хочеться». І конфлікт цей, неодмінно, має бути вирішеним. Вирішити ж його людина може, вдавшись до кількох хитрих способів.
Як зробити вибір?
Всього можна назвати три способи здійснення вибору без шкоди для себе.
Спосіб перший: Постаратися здійснити кілька виборів одночасно. Але тут доречно згадати відоме прислів’я: «На двох стільцях не всидиш». Але всидіти на двох стільцях навряд чи вдасться. У підсумку виходить, що людина вибір так і не робить, а це означає, що вона залишається на тому ж самому місці.
Спосіб другий: Залишити собі відхідні шляхи. Людина начебто приймає рішення і щось робить, але те і діло подумки повертається до точки відліку, розмірковуючи про те, що, бути може, варто вибрати інший варіант. Результатом такого «вибору» стане те, що всі рішення і дії будуть представляти собою рух «вилами по воді» або, як зараз кажуть: «Ні про що», адже щоб вибір був якийсь ефект і приніс результат, необхідно вибрати один варіант остаточно і безповоротно, геть забувши про інший/інші варіанти.
Спосіб третій: Плисти за течією. Тут все просто: людина не вживає жодних дій, і сподівається на те, що вибір здійсниться сам собою, без її безпосередньої участі. Можливий і інший варіант: людина може чекати, поки хто-то вибере за неї, щоб змиритися і захистити себе від турбот. Однак це підступний спосіб: незважаючи на те, що час від часу самі собою відбуваючися вибори можуть спричинити за собою цілком сприятливі наслідки, практика показує, що в переважній більшості випадків все відбувається з точністю, навпаки, тобто зовсім не так, як людині би того хотілося.
І що ж з усього цього випливає? Як треба міркувати і чим слід керуватися при необхідності здійснення вибору?
Підсумок вищесказаному
Так, вибір іноді являє собою непросту задачу. Але найбільш серйозні і навіть важкі наслідки може спричинити за собою не його вчинення, але відмова від нього. І нерідко трапляється так, що саме ця відмова стає причиною душевних терзань, відчуття вини і розпачу, жалю і незадоволеності, внутрішніх конфліктів, втрати життєвого тонусу і бажання що-небудь робити, адже недосконалий вибір – це, в першу чергу, втрачені людиною можливості. Прикладів можна назвати безліч, але головна ідея полягає в тому, що минулого вже не повернути.
Люди можуть говорити, що вони ні про що не шкодують, і на все воля Бога; що, незважаючи ні на що, вони продовжують жити і рухатися далі; що все минуле залишилося в минулому і т. д. Але все це буде самообман, якщо тільки людина не здійснила справжню трансформацію своєї особистості. В інших же ситуаціях досвід прожитих днів завжди і всюди залишається з нею. Найбільшою дурницею, яку взагалі може зробити людина, є її небажання усвідомити, що колись в минулому вона зробила не той вибір – зробила помилку.
І вже з урахуванням всього того, що ми сказали, можна скласти невеликий алгоритм здійснення правильного вибору. І виглядати він буде приблизно так:
- Для початку потрібно відповісти самому собі на питання: «Для чого я роблю той чи інший вибір?».
- Потім визначитися з тим, яким буде ваш новий вибір – орієнтованим на минуле чи на майбутнє?
- Потім чітко зрозуміти для себе самих, яку ціну ви готові заплатити за те, що ви вибираєте?
- Наступним етапом стане по повній програмі прийняти відповідальність за ті вчинки, які ви робите, і ті вибори, що робите.
- І, нарешті, зробити вибір і без оглядки йти вперед – назустріч своєму майбутньому.
Тільки так ви зможете не тільки навчитися здійснювати в своєму житті переважно правильні вибори, але й без жалю йти по шляху довжиною в ціле життя.