Складність освоєння гри на синтезаторі, як і будь-якому іншому музичному інструменті, залежить насамперед від поставлених завдань, які потрібно вирішити у процесі навчання.
Якщо завдання полягає в тому, щоб навчитися грати на синтезаторі одним пальцем, то в цьому випадку можна навіть не вчитися грати. За допомогою вбудованої в синтезатор функції навчання можна за 1-2 тижні напрацювати навичку своєчасного натискання тієї чи іншої кнопки одним пальцем.
Якщо завдання полягає в тому, щоб навчитися вільно грати двома руками на синтезаторі джазові імпровізації, то в цьому випадку доведеться займатися багато років.
На практиці завдання навчання лежать десь між цими крайніми випадками – хочеться зіграти уривок із улюбленого твору чи скласти щось своє.
Процес навчання гри на синтезаторі може відбуватися по-різному.
Якщо вчитися грати на синтезаторі методом “тику”, то це дуже скоро набридне через повільне зростання навички гри.
Якщо приділити основну увагу вивченню основ теорії музики, без певного навички гри на синтезаторі буде непросто зрозуміти застосування її практично.
Можна прочитати 2-3 підручники з елементарної теорії музики, але так і не зрозуміти, а навіщо все це потрібно і як отриману інформацію можна використовувати при грі на синтезаторі.
Найбільш ефективний процес навчання, заснований на спільному застосуванні теорії та практики, коли теорія пояснюється з використанням наочних практичних прикладів, а практичний приклад пояснюється теорією.
Перевага практики полягає в тому, що завдяки їй можна за відносно короткий час отримати результат, тоді як на осмислення теорії знадобиться значний відрізок часу.
Однак може статися так, що не підкріплений теорією практичний результат є уявним успіхом, який гальмуватиме подальший музичний розвиток.
Простий приклад – демонстрація клавішніку-початківцю послідовності акордів і простої мелодії. Так, він зможе їх зіграти, але далі цього справа не зрушить, тому що без знання теорії будь-який практичний приклад сприйматиметься як послідовність натискань на певні клавіші, яку треба завчити.
Чому грають саме ці акорди? Чому акорди грають у цій, а не іншій послідовності? Звідки взялася ця мелодія? Відповіді ці питання дає теорія музики. Без знання теорії можлива лише одна відповідь – тому що так звучить красиво.
При грі на синтезаторі відбувається взаємодія пальців двох рук: пальці лівої руки відповідають за акомпанемент, пальці правої руки – за гру мелодії. Це значно складніше, ніж, наприклад, затискати струни на гітарі лівою рукою, а правою бити по них.
На гітарі часто достатньо зіграти три акорди для того, щоб викликати захоплення у публіки, а от від клавішника очікується щось більше гри пісеньки Чижик-Пижик.
Інтерактивний синтезатор (його ще називають синтезатор з автоакомпанементом або “самограйка”) – це універсальний та багатофункціональний музичний інструмент.
На ньому можна грати однією або двома руками, у супроводі акомпанементу або лише під ритм.
Багато моделей дозволяють робити запис виконання, редагувати голоси, стилі та ефекти.
Синтезатор можна підключити до комп’ютера або використовувати його як ритм-машину.
Електроніка покликана полегшити працю людини і певною мірою так і відбувається, але з іншого боку велика універсальність і функціональність лякає. Користувач не знає, з чого почати, що грати і як грати.
Якщо вам важко визначитися з тим, яку музику ви хочете грати на синтезаторі, то можна зробити так: для розвитку почуття мелодії вчитися грати повільні романтичні композиції,
Як вибрати синтезатор?
Одна з найважливіших умов того, що ви зможете навчитися грати на синтезаторі самостійно або за допомогою вчителя, є наявність потрібного обладнання, на якому відбуватиметься процес вашого «входження у світ звуків».
Щоб вибрати хороший інструмент, потрібно спочатку визначитися з сумою, яку ви готові віддати за синтезатор з необхідними функціями. З усіма такими нюансами спробуємо зараз розібратися.
Виділяють чотири основні типи музичних пристроїв:
- для початківців. Такий прилад має невеликі розміри та невисоку вартість, діапазон тут не більше 5 октав, мінімальний перелік додаткових функцій. Але це не повинно лякати, адже чим простіше інструмент, тим легше вивчити його, а з досвідом можна почати освоювати й інші варіанти;
- напівпрофесійні пристрої мають більше додаткових можливостей, ширший за діапазон звучання, а деякі моделі оснащені динамічною клавіатурою (сила натискання пропорційна силі одержуваного звуку);
- професійні – прилади, які мають багато різних та цікавих можливостей, вивчення яких може зайняти у того, хто хоче навчитися грати на синтезаторі, дуже багато зусиль та часу. Такі пристрої дозволяють покращувати і змінювати вже відомі твори, а також створювати та записувати особисті шедеври;
- міді-клавіатура — це відлуння космічних технологій, подібність до комп’ютерної миші, яка дозволяє грати на віртуальному піаніно у вашому ПК.
Стає зрозуміло, що вибір синтезаторів досить великий і що потрібно з усією обережністю та холодним розумом приступати до його вибору та купівлі, звертаючи увагу на таке:
- поліфонія. Вона відповідає за те, скільки звуків може в той же час відтворювати інструмент;
- автокомпонент – дозволяє встановлювати музичний супровід автоматично. Завдяки цьому не потрібно використовувати обидві руки для отримання необхідної мелодії, достатньо однією рукою грати, а другу використовувати за необхідності;
- стилі звучання музики, їх кількість, якість;
- наявність додаткових функцій, можливостей, ефектів. Але не завжди той інструмент, де їх найбільше, найякісніший, адже звучати це може навіть не якісно;
- характеристики та можливості клавіш;
- наявність різних виходів та отворів для підключення до пристрою додаткових агрегатів, підсилювачів та технічних новацій;
Як навчитися грати на синтезаторі самостійно?
Багатьох цікавить питання, чи довго потрібно вчитися, щоб вдома самостійно навчитися грати хоч прості мелодії? Відповідь однозначна – так.
Перше, що потрібно – вивчити інструкцію користувача, встановити апаратуру, підключити її та розібратися з усіма кнопками, символами та позначеннями. Для такого інструменту головне – практика, бажання отримати результат і створити щось цікаве.
Люди, що починають з нуля, дуже часто виходять гарні речі на рівні сприйняття та інтуїції.
Грати, не знаючи нот, можна, але все ж таки бажано мати хоча б загальне поняття про деякі терміни та поняття, які можуть знадобитися в процесі творення музики.
Одне з таких слів – аплікатура. Воно означає необхідність отримання певної ноти певним пальцем у конкретному місці музичного твору.
Іншими словами, вона допомагає не заплутатися у власних пальцях, особливо якщо ви граєте двома руками складні уривки.
У музикантів існує певний рахунок пальців, а посібники з нотами початківців мають спеціальні позначення (аплікатури) над кожним значком ноти.
Наступний важливий момент – акорди. Це слово означає звучання трьох нот одночасно. Як швидко навчитися брати акорди? Тільки практикою та невтомними щоденними тренуваннями, перебираючи клавіші десятки разів.
Вивчивши ноти, розібравшись з аплікатурою та акордами, можна починати грати мелодії зі спеціальних альбомів, розширюючи навички та шліфуючи вміння. Не бійтеся помилок, повільної гри – всі досвідчені музиканти пройшли через це на шляху до своєї слави. Сказати, за скільки часу ви досягнете висот, не зможе ніхто, головне не зупинятися!
Як можна грати на синтезаторі без нот?
Ще не навчилися грати за нотами, не знаєте базових навичок, але вже хочете випробувати новий інструмент та власні сили? Тоді спробуйте відтворити мелодію за допомогою автоматичного акомпанементу.
Навчитися грати на синтезаторі з цією функцією зовсім не складно:
- активуйте цю опцію на пристрої;
- запам’ятайте, що ліва рука відповідальна за акомпанемент, а ось права – за мелодику;
- встановіть потрібний стиль, в якому гратимете (джаз, фолк, поп);
- оберіть темп звучання музики;
- натисніть кнопку «старт» та прослухайте початок композиції;
- ліворуч натисніть будь-яку клавішу, щоб внести особисті нотки в акомпанемент;
- правою рукою можете спробувати зіграти будь-яку мелодію або просто натиснути кілька клавіш поспіль, щоб отримати повноцінну мелодію;
- якщо хочете закінчити свій шедевр, натисніть кнопку «стоп» на клавіатурі, щоб зазвучали фінальні ноти пісні.
