Туга, апатія, поганий апетит – можна довго і нудно перераховувати негативні наслідки депресії. Але існує і позитивна сторона цього процесу. Виявляється, є й така. Принаймні, так стверджують у своїй роботах вчені з університетів Базеля, Кларксона, Стенфорда, Мюнхенського технічного, а також з берлінського госпіталю Шаріте.
У їхньому експерименті страждаючі клінічною депресією та здорові люди загальним числом трохи більше півсотні грали в кадровиків. Це так звана “secretary problem” («завдання секретаря»): гра, кожен учасник якої повинен був переглядати одного за іншим кандидатів на якусь уявну посаду і намагатися вибрати кращого. При цьому вони не мали можливості подивитися всіх претендентів одночасно або повернутися назад, а повинні були просто в якийсь момент зупинити вибір на найбільш підходящому, на їхню думку, кандидатові.
Як відомо, краще – ворог хорошого. Згідно математичного аналізу, щоб знайти кращий приклад, достатньо перебрати 37% варіантів. Так от, як показав експеримент, більшість людей в доброму здоров’ї і настрої не доходять до цієї заповітної цифри, приймаючи поспішні рішення. Страждаючі депресією учасники експерименту, навпаки, з рішенням не поспішали, вдумливо переглядали більше кандидатів і тому в підсумку справлялися із завданням помітно краще здорових.
«Пацієнти приймали якісно кращі рішення, оскільки вони більш схильні до аналізу, обережні, їм складніше прийняти рішення – просто у них вище поріг рішучості, – пояснила співавтор дослідження, доктор Беттіна вон Хельверсен з університету Базеля. – Багато дослідників до нас доводили, що депресія погано позначається на когнітивних функціях. Однак це стосується базових функцій на зразок пам’яті та уваги. Наше дослідження демонструє, що пацієнти з депресією насправді справляються краще з послідовним прийняттям рішень. Було б точніше сказати, що депресія впливає на те, як людина думає і приймає рішення, але цей вплив не обов’язково негативний – все залежить від специфіки конкретної задачі ».
З одного боку, висновок стосується тільки завдань, що вимагають послідовного прийняття рішень, і не поширюється на будь-які ситуації.
З іншого боку, що є все життя, якщо не таке ось послідовне прийняття рішень?
«У реальному житті багато важливих ситуацій, аналогічних завданню секретаря, – пише доктор Беттіна вон Хельверсен. – Наприклад, прийняття пропозиції про роботу (адже часто роботодавець чекає від нас рішення раніше, ніж ми отримаємо відповіді з інших місць, в які подали резюме), вибір партнера (адже, одного разу відмовивши, ми рідко можемо повернутися до цього ж кандидата), покупка будинку або навіть пошук парковки ближче до входу».
Втім, позитивні властивості депресії дещо приглушила Віталіна Бурова, лікар-психіатр, психотерапевт, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Московського НДІ психіатрії:
«Так, у людей з симптомами депресії можуть бути проблеми з вибором, і не тільки, – сказала вона. – Мені зрозуміло бажання в поганому розглянути що-небудь хороше, але в даному випадку це негуманно з медичної точки зору. Аж надто багато негативних сторін у депресивного стану, і навіть якщо є ось ця позитивна, вона не компенсує всього іншого.
На мій погляд, дане дослідження має недостатньо валідності, а, зважаючи на мій суб’єктивний досвід, люди без симптомів депресії краще справляються не тільки з вибором, але і з відповідальністю за його наслідки. Описана так звана «когнітивна тріада депресії», що включає негативну оцінку людиною свого минулого досвіду, справжнього моменту і негативну проекцію в майбутнє. Людина з симптомами депресії має певні труднощі з вибором, у тому числі і через невпевненість в правильності прийнятого рішення ».
Вражаюче, наскільки інакше на це дивиться колега російського лікаря доктор вон Хельверсен: «Пацієнти з депресією більш реалістично дивляться на себе і на можливий розвиток подій. Здорові люди зазвичай схильні все це переоцінювати. Також численні дослідження показують, що з когнітивними завданнями краще справляються люди з депресією середньої тяжкості».
В цій суперечці кожна сторона наводить свої докази, спираючись на результати власних досліджень. І, зрештою, важко стати на чийсь бік, але хочеться зауважити, що в 2009 році на цю тему була опублікована робота Ендрюса і Томсона “Світла сторона смутку: депресія як адаптація до аналізу складних проблем”.
Психіатр з університету Вірджинії Енді Томпсон зацікавився еволюційною психологією, яка намагається пояснити особливості людської свідомості через історичну еволюцію головного мозку. Томпсон зайнявся вивченням еволюційного коріння депресії разом з Полом Ендрюзом, психологом-еволюціоністом з Вірджинського Університету Співдружності.
Пусковим механізмом депресії є розумовий процес, іменований “румінацією”, – це нав’язливі роздуми, “пережовування” одних і тих же думок (термін утворений від латинського ruminare – “жувати жуйку”, про худобу). В останні десятиліття психіатрія вважає румінацію небезпечною звичкою: вона змушує людей зациклюватися на їх недоліках і проблемах, так що хандра затягується. Як вважає психолог Сьюзен Нолен-Хексема, люди, схильні до румінаціі, частіше хворіють депресією і хворобливіше реагують на стрес. Румінація пригнічує і розумові здібності: у стані депресії у людини погіршується пам’ять і т.п. Все це навело вчених на висновок, що румінація – марна витрата розумової енергії.
Однак Ендрюз і Томпсон, виходячи з еволюційного підходу, припустили, що румінація виконує якусь корисну функцію. Румінація часто є реакцією на конкретний удар по психіці: наприклад, смерть близької людини або звільнення з роботи. У цьому випадку роздуми допомагають підготуватися до нового способу життя або робити висновки з помилок.
Власне, у радикальної думки Ендрюза і Томпсона – гіпотези, що депресивний розлад в підсумку йде на користь свідомості, – є довга історія. Ще Аристотель писав, що всі люди, які досягли досконалості у філософії, поезії, мистецтві та політиці, були схильні до меланхолії, а деякі навіть страждали нею як хворобою. Ця думка народилося ще в епоху Ренесансу, а Джон Кітс, англійський поет, уподібнював “світ страждань і бід” школі, яка виховує розум, втілюючи його в душу.
Основні симптоми депресії – нездатність відчувати задоволення, втрата інтересу до їжі, сексу і спілкування – мають конструктивний побічний ефект: не дають відвернутися від животрепетної проблеми- такі підсумки з своїх досліджень вивели Ендрюз і Томпсон. І дійсно, при депресії активізується діяльність головного мозку у відділі, що відповідає за концентрацію уваги, причому чим сильніша депресія, тим активніший відділ. Робота цього відділу також стимулює аналітичне мислення.
На погляд Ендрюза і Томпсона, депресія – це спосіб розбудити наші слабкі аналітичні здібності, полегшити зосередження на складній дилемі. Якби депресії не існувало, ми навряд чи знаходили б вихід зі складних ситуацій.