Любов – це одне з найяскравіших почуттів на землі. Але тим не менш її іноді можна сплутати з любовною залежністю або навіть серйозним психічним захворюванням. Як це можна розрізнити?
Трохи про історію появи синдрому. Сидром Адель був названий на честь дочки великого письменника Віктора Гюго. Адель користувалася великою популярністю у чоловіків, але на все залицяння відповідала відмовою, оскільки чекала ідеальної людини. І ось в 31 рік вона зустріла його. Вона настільки полюбила лейтенанта Пінсона, що слідувала за ним всюди, виплачувала його карткові борги і навіть наймала занепалих жінок для нього. Ні відкриті визнання в нелюбові, ні образи, ні навіть його одруження на інший не змогли зруйнувати її ілюзорний світ, в якому вона була щаслива з ним. Її життя закінчилося в психіатричній лікарні.
Нездорове і нерозділене божевілля на об’єкті називають синдромом Аделі. Як правило, в мережу цього синдрому потрапляють емоційні люди, занадто чутливі і сприйнятливі. «Адель» – особистість активна. Навіть якщо їй дали зрозуміти, що з нею не мають наміру починати відносини, вона ще більше починає атакувати, і може навіть перейти в наступ, втілюючи своє бажання.
Чому так відбувається? А може бути це просто «заборонений» плід розпалює таке бажання? Гаму почуттів в цьому випадку важко зрозуміти, але ті, хто страждає цим синдромом, в одну мить замінюють реальні відносини на вигадані і самі в це щиро вірять, вважаючи, що просто життєві обставини склалися так, що в даний момент їх улюблений не може бути поруч.
У чому причина таких відносин? Часто причиною служить той факт, що людині не вистачає емоцій, людина відчуває, що все її життя проходить повз. І якщо немає можливості зробити це у світі реальному, то можна створити свій світ з красивими картинками і яскравими емоціями. Проста посмішка і комплімент моментально роздуваються до глобальних розмірів. І в голові вже звучать визнання любові і марш Мендельсона.
Якщо ж чоловік демонструє протилежне, жертва Аделі починає вигадувати виправдання, за якими в даний момент з нею не можуть бути разом. Фантазії на цей рахунок безмежні: від хворої дружини до агента ЦРУ на завданні. Жертва цього синдрому повністю розчиняється в обранцеві і підпорядковує себе його служінню. Найнеприємніше в цій ситуації, що розчарувавшись, жертва синдрому Аделі починає шукати новий об’єкт і новий світ фантазій, не намагаючись бути в реальному світі.
Основні ознаки цього синдрому Аделі.
Людина повністю йде у свій світ, її перестають цікавити знайомі і друзі і навіть службові обов’язки йдуть на другий план. Всі розмови тільки про кохану людину. Варто звернути увагу і на фетишизм. «Адель» збирає та зберігає всі речі, які так чи інакше пов’язані з об’єктом жадання. Це може бути і носовичок, і навіть використана серветка.
Якщо ви відчули, що ваша любов стає нав’язливою ідеєю, зверніться до психотерапевта. Не дайте вашим ілюзіям зруйнує вашу реальне життя!