За темпераментом люди діляться на сангвініків, холериків, флегматиків і меланхоліків. До якої групи віднести ту чи іншу людину, залежить від її поведінки, реакції на події та інших особливостей її психіки. При цьому не можна сказати, що один темперамент хороший, а інший поганий. У кожного є свої плюси і мінуси.
Вчення про темперамент було створено дуже давно, його автор – Гіппократ, відомий лікар з Давньої Греції. Він прийшов до висновку, що тип темпераменту визначається за співвідношенням в організмі людини крові, флегми, жовтої і чорної жовчі, які він назвав життєвими соками.
Кількома століттями пізніше римський лікар Клавдій Гален написав трактат, де виділив 4 відомих нам типу темпераменту: це холерик (слово утворене від грецького chole, що означає «жовч»), сангвінік (від латинського sanguis– «кров»), флегматик (від грецького phlegma) і меланхолік (від грецького melaschole– «чорна жовч»). Клавдій Гален так само, як і Гіппократ вважав, що тип темпераменту визначається по переважанню в людському організмі якогось одного життєвого соку. Надалі протягом багатьох століть вчені підтримували дану концепцію. Пізніше відмінності в темпераментах пояснювалися спадковістю і навіть особливостями статури.
Традиційні 4 типи темпераменту виділяються і в наші дні. Однак критерієм служить вже зовсім не співвідношенням «життєвих соків». У володарів різних темпераментів по-різному функціонує нервова система, яка керує усіма процесами, що відбуваються в організмі. Саме таку теорію, згідно з якою типи темпераменту залежать від нервових процесів і типів нервової системи, запропонував російський фізіолог Іван Петрович Павлов.
Сучасні психологи схиляються до думки, що тип темпераменту передається спадково і обумовлений вродженими властивостями нервової системи. Неабиякою мірою на нього впливають виховання і соціальне середовище, а також набута здатність контролювати свої реакції.
В сучасній психології для визначення типу темпераменту користується популярністю методика, складена Гансом Айзенком – британським вченим-психологом, яка так і називається – методика Айзенка EPI.
Але про це – далі, адже спочатку необхідно дізнатися основні ознаки кожного темпераменту. І тоді буде легко визначити як свій власний темперамент, так і темперамент оточуючих, завдяки чому буде набагато простіше будувати дружні та взаємовигідні відносини з різними людьми і уникати сварок і конфліктів.
Правда, люди з яскраво вираженими ознаками того чи іншого темпераменту зустрічаються нечасто. Більшість з них мають змішаний темперамент з переважанням рис одного типу, що і дозволяє визначити людину як сангвініка, холерика, флегматика чи меланхоліка.
Холерики
У холериків багато чудових рис характеру. Вони ініціативні, енергійні, рішучі і працездатні. Холерики – прекрасні натхненники і організатори, володіють гострим розумом, знають, чого вони хочуть, і наполегливо рухаються до поставленої мети. Для її досягнення вони готові на все – навіть йти по головах.
Вони впевнені, що знають все і дадуть відповідь на будь-яке питання. Таке враження складається у оточуючих, тому до людей-холерики часто звертаються за порадою і допомогою.
Не дивно, що холерики – природжені лідери. Цю позицію вони прагнуть зайняти і тоді, коли опиняються в незнайомій компанії або в новому колективі. Вони не бояться опинитися в опозиції – їм подобається вступати в суперечки, дискусії та відстоювати свою точку зору, навіть якщо в глибині душі вони розуміють, що не праві. Будь-якою ціною вони будуть намагатися придушити свого супротивника або опонента.
Холерики – оптимісти, які не зневіряються у складній ситуації, а з ентузіазмом беруться її розрулювати. У них прекрасне почуття гумору.
Це сильні сторони особистості з темпераментом холерика. Але є у холериків і мінуси, з-за чого спілкуватися з ними буває не так вже просто. Вони самовпевнені і авторитарні. Для них понад усе панує власна думка, чужу ж вони завжди готові висміяти. Всі рішення вони прагнуть приймати одноосібно.
Холерики бувають грубі, горді і навіть жорстокі. Співчуття, співпереживання, емпатія їм не властиві, чужі сльози їх тільки дратують. Вони незалежні і легко рвуть відносини з тими, хто не визнає їх лідерство.
Для багатьох холериків характерні егоїзм, хитрість і спритність.
Відомі диктатори і тирани володіли саме цим типом темпераменту.
Сангвініки
Сангвініки енергійні і доброзичливі, привітні й товариські, з будь-якою людиною у них завжди знайдеться тема для розмови. Про таких людей говорять: «За словом у кишеню не лізуть».
Будь-що привертає увагу сангвініка подія викликає у нього живий відгук: він або ж сміється з найменшого приводу або так само щиро сердиться з якої-небудь незначної причини. Міміка і жести сангвініка яскраві і виразні – за ним легко можна визначити його настрій. Але при бажанні він цілком може контролювати свої почуття і не показувати їх.
Сангвініки – оптимісти, вони безтурботні і радісні, живуть сьогоденням, не згадують минулі невдачі і не замислюються про майбутнє. Вони активні і працездатні, їм чужі рутина і одноманітність, вони жадають нових яскравих вражень.
Але часто бувають сангвініки непостійні, неорганізовані і мають схильність використовувати інших людей, давати обіцянки і не виконувати їх. Легко визнають свою провину і так само легко знаходять собі виправдання і просять вибачення, проте продовжують вести себе по-старому. Можуть бути собі на умі і нав’язувати свою точку зору, люблять домінувати.
Флегматики
Мабуть, це самий привабливий тип з усіх типів темпераменту. Флегматики доброзичливі й усміхнені, вони – вірні друзі, чоловіки і дружини, гарні батьки. Їх важко вивести з рівноваги, вони дипломатичні, їх називають миротворцями за те, що вони уникають конфліктів самі і допомагають іншим людям знайти спільну мову.
Флегматики – хороші слухачі, їм легко відкривають душу незнайомі люди, розповідаючи про свої переживання, і вони для кожного знайдуть добре слово. При цьому самі флегматики потайливі і не квапляться відкривати свою душу.
Власну думку вони висловлюють лише тоді, коли їх попросять, і не нав’язують її іншим, як холерики.
Серед мінусів – нерішучість, замкнутість, тривожність, песимістичність. Флегматики часто консервативні, не люблять нововведень і змін, вперті, скупі і трохи егоїстичні.
Меланхоліки
Багато філософів, музикантів, письменників, мистецтвознавців, дизайнерів, людей інших творчих професій – володарі меланхолічного темпераменту. Це цільні особистості зі сформованими моральними цінностями. Вони вірні, віддані, жертовні, відгукуються на чужі прохання і готові прийти на допомогу навіть на шкоду самому собі.
Меланхоліки ранимі й емоційні, схильні до філософствування, аналізу і самоаналізу, вони – мислителі. Часто вони занадто стараються в самоаналізі і самокопання, в результаті чого їх самооцінка падає, адже вони рідко бувають задоволені собою.
Серед меланхоліків багато іпохондриків, надмірно стурбованих станом свого здоров’я і постійно шукаючих у себе якесь нове «серйозне» захворювання. У своїй більшості меланхоліки – інтроверти.
Деякі риси характеру меланхоліків заважають їм будувати гармонійні стосунки з іншими людьми. Їм подобається поговорити про когось з метою покритикувати, але самі вони дуже залежні від чужої думки: для них надзвичайно важливо, що скажуть про них інші люди. І заради того, щоб отримати їх схвалення, вони можуть діяти всупереч своїм бажанням. Але вони довго пам’ятають завдані образи.
Як і флегматики, меланхоліки песимістичні.
Німецький філософ Артур Шопенгауер писав про них: «Меланхолік прийме за трагедію там, де сангвінік побачить лише цікавий інцидент, а флегматик – щось не варте уваги».
Якщо ми будемо враховувати тип темпераменту своїх колег, друзів і знайомих, нам буде простіше передбачити їх поведінку і знайти до кожного свій підхід. Ми зрозуміємо мотиви холерика при його спробі нав’язати нам свою думку, зможемо довіритися флегматику, знаючи, що він нас не видасть, не будемо іронізувати над меланхоліком, щоб не заподіяти йому біль, і не нудьгуватимемо з сангвініком.
Правда, при визначенні чужого темпераменту нескладно помилитися, адже недарма Ганс Айзенк розробив цілу методику з безліччю питань, якою користуються багато психологи і психотерапевти. Вона має два варіанти, щоб з допомогою повторного дослідження психолог отримав більш точний результат. Текст опитувальника, ключі до двох варіантів А і В та інструкцію, як ним користуватися, можна знайти в Інтернеті, набравши в пошуку «Методика Айзенка EPI».
За негайних відповідей, які потрібно дати на 57 питань, запропонованих у тесті, виявляється звичний спосіб поведінки людини. визначається її темперамент, емоційна стійкість, брехливість або щирість.
Цікаво, що німецький фізіолог Вільгельм Вундт виділив найкращі ознаки кожного темпераменту і порадив людям взяти потроху від кожного: сприймати буденні радості і прикрості, як сангвінік; під час важливих подій вести себе, як меланхолік, при прийнятті рішень, – як флегматик; а в своїх прагненнях, які глибоко зачіпають особисті інтереси, бути таким, як холерик.
