Як підготувати школяра до вступу в університет в Європі безкоштовно.

З кожним роком в українських школярів все більше шансів стати студентами європейського університету. Вища освіта в Європі безкоштовна для всіх, за винятком приватних установ. Диплом визнається в більшості країн світу. А спеціальності на вибір – найреспектабельніші і гранично конкретні. Більше того, за умови відмінних знань, проявлених при конкурсному відборі, з’являється шанс отримувати стипендію, тим самим відшкодовуючи собі витрати на проживання.
Однак, спершу важливо оволодіти хоча б англійською, щоб пройти конкурс і успішно вчитися наступні 3-5 років. А ще краще – вивчити мову тієї країни, де знаходиться обраний університет для осягнення наук. Не менш важливо завчасно врахувати різницю в наборі шкільних дисциплін та обсяги знань, які опановують випускники українських шкіл і західних коледжів і ліцеїв.

Дотепер вирішити ці питання можна було або зайвим «підготовчим» роком безпосередньо в європейському коледжі, або вхолосту пройденим першим курсом українського університету, (щоб зберігати звання студента до повноліття). І протягом цього року репетитори, тести, іспити, звичайно ж, за додаткову плату.

Проте вже з лютого українські школярі випускних класів можуть вивчити досконало мови і підтягти всі предмети, яких немає в нашій загальноосвітній програмі. А за підсумками – здати необхідні тести та іспити, щоб підтвердити в результаті свої досконалі знання та навички. Якщо вдасться блиснути розумом, і навіть безкоштовно. І все це – за ті рік-два, які їм залишається вчитися в школі до отримання атестата. У деяких випадках мученик науки навіть не покине рідну домівку.

РАЗОМ З ПОЛЯКАМИ

Останні 5 років польські університети – одні з найпопулярніших зарубіжних ВНЗ для випускників українських шкіл. З декількох тисяч українських студентів близько 400 – на безкоштовному навчанні за програмою обміну. Щасливчики набирають найбільшу кількість балів на всіх тестах і іспитах завдяки знанню мов – англійської та польської, що потрібно було довести ще до подачі документів до університету.

Мінімум рік інтенсивних занять пішов на підготовку для вступу у тих, хто школу вже закінчив. Найбільш прозорливі починали заняття з репетиторами, ще навчаючись у школі. А після отримання атестата вже кожен сам шукав спосіб, як «ліквідувати міжнародну академічну різницю», заповнивши прогалини у знаннях і склавши відповідні іспити. Лише деякі вирішувалися закінчити ліцей або коледж в Польщі, щоб потім, з повним стандартним польським набором документів, вступати до університету. Хоча це було кілька накладно для батьківської кишені: основною ставала проблема, де і як жити і кому з батьків або родичів переїжджати до Польщі, щоб піклуватися про дитину.

Раціональне рішення настільки складних питань з минулого року пропонують в «Союзі Поляков міста Києва». Тут допоможуть визначитися у виборі не тільки університету, а й гімназії, ліцею, технікуму. З 2014 року СПК спільно з польською стороною допомагає українським школярам стати школярами польськими.

У школу (гімназію) у Польщі переводять після 7 класу. Або після 8 класу можна відправитися на навчання в польський ліцей, де доведеться навчатися ще три роки (в Європі до атестата про середню освіту йдуть 12 років, у нас – 11). СПК співпрацює зі школами міст Пулави, Наленчув
(Люблінське воєводство).

На відміну від українських, польські школи в містечках, подібних нашим обласним і районним центрам, надають учням гуртожиток. Тобто це школа-інтернат, куди дітвора з’їжджається до понеділка, а на вихідні роз’їжджається по домівках – і ніхто не ходить по кілька кілометрів від дому за знаннями по буднях. Українські школярі зазвичай приїжджають додому на канікули. Навчання в школі і проживання в інтернаті безкоштовне. Тільки за харчування і страховку необхідно буде платити 150-160 доларів (еквівалент в злотих) кожен місяць. Додатково на кишенькові витрати дітям дають близько 50 доларів щомісяця. Крім цього, будуть щорічні витрати на поїздки додому на канікули (3-4 поїздки за рік, близько 300 євро). Також, спочатку на підготовку документів та оформлення потрібно витратити 500 євро.

Навчаючись разом з польськими однокашниками за польськими програмами українські новачки займаються додатково польською мовою, оскільки багато дітей приїжджають з мінімальними знаннями. Також обов’язкові додаткові заняття з німецької або англійської і з предметів, де є істотна академрізниця. А по закінченню ліцею учні здають випускний іспит, який називається матура. Щось на зразок нашого зовнішнього незалежного оцінювання, іменованого попросту ЗНО. І отримують відповідний документ, з яким можуть поступати в будь-який університет як у Польщі, так і в Європі. Ті ж, хто не планує вступати до університету, можуть не здавати матуру, а здобути середню спеціальну освіту в технікумі.

Як розповідає Юлія Спориш, координатор проекту СПК, вчитися до Польщі їдуть з усієї України. І ті, хто зробив свій вибір кілька років тому, успішно продовжують свою освіту в Європі.

ВСЕ, ЯК У НІМЕЧЧИНІ

Вибір на користь Німеччини сьогодні роблять і поляки, і чехи, і греки, і італійці… Втім, студентів з України в університетах Німеччини теж легко знайти, за статистикою, в 2013 р їх було не багато, не мало 9044 людини. Шлях до цієї студентської лави у більшості з них був не таким вже й легким. Хтось перш закінчив університет український, а хтось навіть встиг відучитися по року-два і в українському, і в польському університеті. Нинішнім же дев’яти-і десятикласникам, які хотіли б стати студентами німецьких університетів, всіх цих митарств вдасться легко уникнути.

У Goethe-Institut в Україні (всесвітня мережа культурних центрів Федеративної Республіки Німеччини) реалізують програму «Міст до вищої освіти в Німеччині», яка дозволяє поступити в німецький університет відразу по закінченні школи, без відвідування додаткових підготовчих річних курсів і не здаючи іспитів. З осені 2015 спеціально під цю програму Рурський університетський альянс виділяє в університетах Рурської області певну кількість місць за кількома спеціальностями.

Як основні пропонуються: біохімія, науки про Землю, прикладна інформатика, електроніка, інформатика, захист інформації, машинобудування, технологія продажів і менеджмент товарного виробництва, технологія управління ресурсами та захисту навколишнього середовища. А біологію, хімію, географію, математику, фізику можна вибирати як основну або додаткову спеціальність.

Для сьогоднішніх дев’ятикласників, яким поступати в 2017 р, вже виділено 150 місць (для абітурієнтів з п’яти країн: України, Білорусії, Росії, Грузії, Казахстану), а для десятикласників, чиє навчання в університеті почнеться восени наступного року, – 60 місць.
Це стало можливим після зміни умов допуску до іспиту з навчальної компетенції у федеральній землі Північної Рейн-Вестфалії, проте з єдиною умовою – успішним завершенням програми «Міст до вищої освіти в Німеччині». До того ж передбачено, що після закінчення навчання в Німеччині можлива підтримка для продовження навчання або з працевлаштування в Україні (на підприємствах і в представництвах німецьких компаній).

Програма Goethe-Institu надає додаткову підготовку до вступу до німецького вузу учнів, які закінчують 9 і 10 класи, по декількох дисциплінах, з яких можна вибирати згідно майбутньої спеціалізації: математика, інформатика, природні науки і техніка. Однак основний акцент – на німецьку мову, тому як це основна мова навчання в університеті.

Програма «Міст до вищої освіти в Німеччині» стипендіальна, тому всі компоненти програми є безкоштовними.

А щоб потрапити в число учасників програми, доведеться по-справжньому блиснути знаннями. Відбір конкурсний – за середнім балом в шкільному табелі; він повинен бути в межах 9,5-12; насамперед з предметів, визначальним для спеціальності (математика, природні науки, інформатика). І окремий тест на знання німецької мови. Або ж можна пред’явити сертифікат про складання іспиту з мови міжнародного класу. Рівень повинен бути не нижче А2 для 9-го класу і В1 для 10-го класу.

Оскільки участь у програмі можуть брати школярі з усієї України, вирішальним у конкурсному відборі стане мотиваційний лист претендента. Його написати повинен сам учень, пояснивши в 500-750 словах, чому він хоче взяти участь у програмі, обгрунтувати, які предмети і для чого хоче вивчати.

Тим щасливчикам, яким вдасться витримати настільки серйозний конкурс, в наступному навчальному році чекають заняття двічі на тиждень в центрах Goethe-Institu (у Києві, Харкові, Одесі, Львові та інших містах). Десятикласники влітку можуть провести тритижневий академічний рітріт за містом, де заняття з обраних предметів будуть проходити німецькою мовою. А 11-класників в жовтні-грудні чекає онлайн-тренінг з адаптації до життя в суспільстві студентів німецького
університету.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ten + 12 =