Щасливою людину робить любов. І щоб навчити свою дитину бути щасливою, їй потрібно дати цю любов.
Для маленької дитини мама і тато – це не просто батьки. Це її світ, в якому вона живе і з яким взаємодіє. Пам’ятати про це потрібно завжди, адже саме від спілкування з батьками залежить її майбутнє щастя. Дитина – це не просто щоденні обов’язки батьків. Це їх велика місія, для виконання якої потрібно залишити позаду свої комплекси і невпевненість.
Мудрий батько, що несе на своїх плечах новий величезний світ, подібно творцеві, повинен стати для дитини джерелом простих істин, на яких будується вся людське життя. Слова про кохання, ніжні посмішки, похвала, поцілунки і обійми – все це створює у нової людини розуміння того, яким має бути світ. Звичайно, у батьків багато справ, але для прояву любові до малюка завжди можна знайти вільну хвилину.
Навіть коли між дитиною і батьками відбуваються конфлікти, потрібно сказати про те, що її люблять. Не потрібно звинувачувати себе за те, що не виходить частіше бути з дитиною, але кожну хвилину, яку ви проводите разом, потрібно присвятити теплому почуттю любові. Наприклад, щоб дитина бачила спокійні й добрі сни, робіть їй масаж: ваші дотики допомагають малюку справитися зі страхами і відчувати себе в безпеці.
Дитина любить своїх батьків без причини, всупереч усьому. Тому, буде дуже корисно, якщо мама і тато повірять малюкові і самі стануть ставитися до себе, як до самої доброї на світі жінці і найсильнішому на світі чоловікові. Нагадуйте собі, що ви найкращі мати і батько, які могли б бути у вашого малюка. Віра в себе – це відмінна підмога у вирішенні всіх життєвих труднощів.
Все це зовсім не означає, що дитину не потрібно виховувати. Виховання необхідно, але його суть полягає в тому, що лаяти і засуджувати потрібно не самого малюка, а лише його вчинки. Він не повинен сумніватися в тому, що батьки його люблять, не дивлячись ні на що.
Атмосфера вседозволеності не може виховати повноцінну особистість. Повага до старших, співчуття до слабких і беззахисних, чітке розуміння понять «можна» і «не можна» – це та основа людських взаємин, яку необхідно сформувати в дитинстві. Щоб виховати особистість, необхідно контролювати спілкування дитини з іншими дітьми, адже ніколи не можна бути впевненими в тому, що інші батьки проповідують ті ж цінності, що й ви.
Сім’я дає дитині стереотипи поведінки, тому, картаючи малюка, ви, насамперед, лаєте самих себе. Важливо не тільки попросити дитину не повторювати допущену помилку, а й самим не допускати її. А якщо на слово ваш малюк не хоче вірити, постарайтеся довести йому, що робити добрі вчинки – в його ж інтересах.
Щаслива людина завжди прощає помилки коханим людям. Вона уміє протистояти злу. Щоб навчити дитину бути щасливою, потрібно дати їй запас любові, якої повинно вистачити на все життя вашого дитя. Цією любов’ю вона поділиться і зі своїми батьками, роблячи їх щасливими.