Якщо ви шукаєте в житті-тільки погане, то перестаєте помічати хороше, навіть буквально спотикаючись об нього, підкреслює професор Каліфорнійського університету Лоретта Граціано Бройнинг.
За її словами, якщо повторювати якусь дію знову і знову, вона підсумково просто «проросте у вас». Про те, як працюють «гормони щастя» в нашому організмі і як запустити за допомогою них ланцюжок успіхів у цитатах професора Бройнинг.
1. Почуття, яке ми описуємо як «щастя», забезпечується наявністю в мозку чотирьох особливих нейрохімічних речовин: дофаміну, ендорфіну, окситоцину і серотоніну.
Ці «гормони щастя» активно синтезуються в ті моменти, коли мозок ідентифікує позитивні для нашого виживання явища. Потім їх рівень в організмі різко падає до наступного приємного випадку.
Кожна з цих нейрохімічних речовин «включає» у людини специфічне позитивне відчуття.
Дофамін створює почуття радості від того, що людина знаходить щось необхідне. Це те відчуття, коли люди вимовляють: «Еврика! Я знайшов!» Ендорфін формує відчуття легкості і забуття, яке допомагає пом’якшувати біль. Окситоцин дає людині відчуття безпеки в колі собі подібних. Тепер це називається «соціальні зв’язки». Серотонін створює у людини відчуття визнання і поваги з боку оточуючих.
2. Ми народжуємося з мозком, який сам вибудовує внутрішні зв’язки на основі нашого досвіду.
Налаштування починається з моменту нашої появи на світ. Все, що приносить нам відчуття задоволення, створює нейронні шляхи, які активізують вироблення «гормонів щастя». І навпаки, негативний досвід формує зв’язки типу «для мене це погано».
3. Якщо ви шукаєте в житті-тільки погане, то перестаєте помічати хороше, навіть буквально спотикаючись об нього.
І все ж такий образ мислення на подив поширений серед людей. Ви засвоюєте його в юності, радуючи вчителів своїми творами на тему, наскільки жахливий наш світ, і копіюючи батьків, які вважають, що життя їх обділило.
4. Я часто зустрічаю людей, які вибирають конфлікт.
Вони не можуть припинити їсти погану консервовану і генно-модифіковану їжу, поки «наше суспільство не перестане споживати таку їжу». Вони не можуть не відчувати сорому, поки «наше суспільство не припинить змушувати нас відчувати сором». Вони не можуть припинити переживати за майбутнє, поки «наша система не займеться нашим майбутнім». Вони не можуть відчувати себе добре, тому що «наше суспільство хворе».
Вони вважають, що не можуть змінитися самі, поки не зміняться всі навколо. Якщо ви ставите свій мозок під контроль «нашого суспільства», то стаєте безсилим. Коли самі починаєте керувати своїм щастям, ви стаєте могутнім.
5. Спробуйте привчити себе до того, щоб мати безліч джерел відчуття комфорту і радості.
Нові нейронні ланцюги у вашому мозку не можуть виробляти «гормони радості» кожну секунду, але вони можуть допомогти впоратися з припливами кортизолу, коли ви вимушено зменшуєте темп просування до своєї мети.
6. Якщо ви повторюєте якийсь вчинок чи дію знову і знову, вони можуть просто «прорости у вас».
Ви можете навчитися любити речі, які приносять користь, хоча відразу можуть і не сподобатися.
7. Коли ви робите вибір, то зазвичай відразу ж зустрічаєтеся з його недоліками.
І легко допускаєте, що все було б чудово, якби тільки ви зробили інший вибір. Але якби був можливий «повторний вибір», запевняю вас, у вас були б високі шанси бути засмученим ще одним «поганим вибором». Ви можете провести все своє життя, скаржачись на свій вибір, якщо тільки не візьмете в звичку бачити хороше в тому, що ви вибрали. Адже навіть «хороший вибір» зробить вас щасливими тільки на короткий час, тому що період існування «гормонів радості» теж дуже короткий.
8. Рвати на собі волосся з-за того, що відчуваєш почуття дискомфорту, не має сенсу, а ось перейти на якусь приємну для вас справу — дуже правильно.
9. Звичайно, іноді нам доводиться здійснювати такі дії та справи, у яких особливої радості не проглядається.
Але прагнення до отримання задоволення від будь-якого заняття дозволяє легше переносити труднощі довгого шляху до формування нових нейронних зв’язків.
10. Уявіть, що вам прийшла в голову неприємна думка про вашого шефа.
Ви хочете позбавитися від неї, оскільки приплив кортизолу в цей момент створює почуття тривоги. Потрібно щось зробити, щоби зупинити це почуття.
Життєвий досвід підказує вам, що солодкий пончик дарує вам відчуття комфорту. Пончики забезпечують приплив в організм «гормонів щастя», оскільки жир і цукор — це важкодоступні ресурси у звичайному середовищі. Почуття здобутого комфорту відволікає вас від переживань і починає здаватися, що, поки ви їсте пончик, загроза зникає. Свідомість підказує вам, що пончик не вирішив проблему, але молекули «гормонів радості» створюють нові нейронні зв’язки.
Наступного разу, коли ви знову думаєте про шефа, по створеному раніше нейронному шляху пробігає електричний імпульс, який змушує згадати про те, що потрібно з’їсти пончик. З’ївши його, ви ще більше посилює цей нейронний зв’язок. Ви розумієте, що пончик не вирішив проблему, а можливо, зробив її ще більш складною. Але, підкоряючись імпульсу, ви на якийсь час знаходите відчуття безпеки. Коли вас відвідує думка про необхідність «зробити хоч щось», в мозку спрацьовує нейронний зв’язок, що змушує вас думати, що споживання пончика — це і є дія.
11. Ви можете в одну мить вийти з порочного кола.
Для цього вам потрібно всього лише подолати в собі імпульс під назвою «треба щось робити» і продовжити життя з кортизолом.
Це важко, тому що кортизол весь час вимагає уваги. Адже, зрештою, він з’явився в процесі еволюції не для того, щоб ви спокійно сиділи і не помічали його припливів. Але можна навчитися вести себе спокійно в умовах тривожного стану, породжуваного кортизолом, навіть незважаючи на те, що цей гормон буде вимагати від вас якихось кроків. Спокійне очікування дозволяє мозку включити альтернативну модель поведінки.
Ось звідси і бере свій початок ланцюжок удач.
12. Раз в день зробіть коротку паузу для того, щоб оцінити користь і добро, які ви приносите іншим.
Намагайтеся не привертати до цього увагу і тим більше робити заяви типу: «Я ж тобі казав!» Просто пошукайте хоча б дрібні ознаки поваги і відчуйте від них задоволення. Якщо ви будете робити це протягом 45 днів, то відчуєте позитивні емоції від здатності впливати на навколишній світ і відчуєте менше розладів через нестачу уваги з боку оточуючих. У вас сформуються стійкі нейронні шляхи, по яких будуть проходити позитивні імпульси, що дають відчуття власної соціальної значущості.
13. Вироблення дофаміну у людини стимулюють подорожі.
Вони буквально бомбардують вас новою інформацією, яку мозок повинен обробити для того, щоби ви відчули себе своєю людиною на планеті або хоча б вчасно отримали свій сніданок. Саме планування подорожей викликає прилив дофаміну, оскільки під час нього ви малюєте в своїй уяві нові місця.
14. Вміння радіти маленьким досягненням — це дуже цінний навик, тому що великі справи складаються з маленьких кроків.
І ви не зможете робити чергових таких кроків, якщо будете спочивати на лаврах минулих великих успіхів.
15. Ніколи не руйнуйте свої позитивні емоції, вибачаючись перед собою за радість з приводу найменшого успіху.
Просто насолоджуйтеся навіть миттю тріумфу і рухайтесь вперед.