Які питання варто собі задати, яким моментам приділити особливу увагу, про що подбати перед тим, як планувати дитину? Розповідають сімейні психотерапевти і психологи.
Завтра? На наступному тижні? Через півроку? А, може бути, прямо зараз? Ми перебираємо в розумі питання і обговорюємо їх з партнером, сподіваючись, що це внесе ясність. Рідні підливають масла у вогонь порадами: «У вас все є, так чого ви чекаєте?» З іншого боку, «ви ще молоді, навіщо поспішати».
Чи існує той самий «підходящий» час, коли ви повні сил, улюблені і готові до поповнення? Для кого-то це означає просто прислухатися до себе. Хтось, навпаки, не довіряє відчуттям і прагне продумати кожну дрібницю. А що кажуть фахівці?
Чому зараз? Я роблю це з «розумних» мотивів?
Сімейний психотерапевт Елен Лефковіц пропонує відштовхуватися від головного питання: чи добре вам зараз? Чи влаштовує вас те, чим ви займаєтеся? Чи можете ви сказати, що ваше життя вам (в цілому) подобається?
«Пам’ятайте про те, що батьківство − випробування, і всі тліючі у вашій душі жалкування і сумніви можуть розгорітися з новою силою, − попереджає вона. − Гірше, коли жінка прагне завести дитину за якимось стороннім причин. Наприклад, вона не змогла зробити кар’єру, їй нудно жити. Гірше того, деякі жінки вдаються до вагітності як до останньої можливості врятувати невдалий шлюб».
Так чи інакше, вам буде легше підготуватися до того, щоб присвятити себе іншій людині, коли ви самі задоволені собою, своїм життям і своїм партнером. «Як висловилася одна моя клієнтка, «я хочу бачити себе і того, кого найбільше люблю, в нашій дитині, − як поєднання обох нас», − говорить сімейний консультант Керол Лібер Уілкінс.
Чи готові ви до компромісів, які неминуче прийдуть разом з батьківством і навіть раніше? «Чи ви готові проміняти незалежність і спонтанність на планування і структуру? Якщо раніше ви були легкі на підйом, чи згодні ви освоїтися з роллю домосіда? − уточнює Керол Уілкінс. − Хоча планування дитини часто пов’язане з фантазіями про власне далеке дитинство, пам’ятайте, що це також і новий етап для вас як для дорослого».
Чи готовий до цього мій партнер?
Іноді, коли один з двох трохи натискає на газ, а інший злегка гальмує, вони можуть досягти темпу, який підходить для обох. «Важливо, щоб партнер, який відчуває себе впевненіше, вмів слухати іншого і з розумінням ставився до його побоюванням і зауважень, − каже психотерапевт Розалін Блогьер. − Іноді корисно поговорити з близькими друзями, у яких вже є діти, щоб дізнатися, як вони залагоджували проблеми − наприклад, погоджували свої розклади».
«Пари, про які я дійсно переживаю, − це ті, хто не заговорювали всерйоз про народження дітей, перш ніж одружитися, а потім раптово виявили, що один хоче бути батьком, а інший − ні», − зазначає Блогьер. Якщо ви знаєте, що ваш партнер хоче дитину, але не цілком готовий до цього, варто з’ясувати, що його стримує. Можливо, він боїться не впоратися з тягарем відповідальності: якщо ви плануєте взяти відпустку по догляду за дитиною, на нього може лягти весь тягар утримання сім’ї. А може, у нього були непрості стосунки з власним батьком і він повторить його помилки.
Будьте уважні до того, що вашому партнерові може бути незвично ділитися своєю любов’ю, ласкою і увагою з дитиною. Кожна з цих проблем може стати приводом для відвертої розмови. Якщо відчуваєте, що це необхідно, зверніться до знайомого терапевта або до групової терапії пар. Не варто соромитися своїх сумнівів, але і перебільшувати їх теж не потрібно. Пам’ятайте: коли майбутнє набуває контури, стає відчутним і досяжним, зникає страх. А на зміну йому приходить очікування.
Чи є підстави почекати?
Деякі пари можуть бути стурбовані фінансовою або кар’єрною безпекою. Можливо, ви ставите такі питання, як «Чи повинні ми чекати, поки ми не зможемо купити будинок і влаштуватися там?» Або вам може здатися дивним: «Може бути, нам варто почекати, поки я не стану викладати, тому у мене буде більше часу і сил, щоб присвятити дитині». Або: «Може бути, нам варто почекати, поки ми не назбираємо достатньо грошей, щоб у мене було більше часу і сил».
З іншого боку, багато пар зі зрозумілих причин стурбовані своєю фертильністю. Можливо, ви були свідками того, як ваші друзі або знайомі роками намагалися зачати дитину, проходячи через нескінченні процедури лікування безпліддя, і журилися, чому вони не переймалися цим раніше.
На жаль, деякі випускають з уваги основне питання, на яке варто звернути увагу: чи готові до цього наші стосунки? Оптимальний варіант, коли пара присвячує деякий час життю вдвох, щоб перевірити свої почуття, щоб вони могли перейти на батьківство, не відчуваючи, що якась важлива частина їх відносин приноситься в жертву». Оскільки в батьківстві ми керуємося інтуїцією, корисно і навіть необхідно відчувати, що у стосунків є міцна основа».
Спробуйте уявити, як це буде − ділити свій особистий час не лише з партнером, а й з кимось третім. І не просто з кимось- з тим, хто потребує вашої уваги, цілу добу.
Якщо ваші стосунки грузнуть у спорах про «справедливість» і «розподіл обов’язків», вам ще треба трохи попрацювати над ними. Подумайте ось про що: якщо ви сперечаєтеся, чия черга розвішувати білизну з пральної машини або відносити сміття на звалище, чи зможете ви бути «командою», коли ви не спали ніч, у вас закінчуються підгузники, а няня скасувалася, а по дорозі до батьків ви виявили, що у вас закінчилися підгузки.
Як зрозуміти, що ви будете хорошим батьком?
Ми живемо в суспільстві, яке ідеалізує батьківство і пред’являє парам часом непомірні вимоги − бути одночасно люблячими і вимогливими, прогресивними і обережними, організованими і відкритими до експериментів.
Зайдіть в будь-який книжковий магазин, і ви побачите цілі полки, заставлені керівництвами по вихованню дітей − починаючи від «як виховати генія» до «що робити з бунтівним підлітком». Не дивно, що партнери заздалегідь можуть відчувати себе «профнепригодними» для такої серйозної задачі.
Ніхто з нас не народжується ідеально пристосованим для батьківства. Як і в будь-яких інших життєвих починаннях, тут у нас є сильні і слабкі сторони. Важливо те, щоб бути чесним і приймати безліч почуттів, від амбівалентності, гніву і розчарування до радості, гордості і задоволення.
Як приготувати себе до змін, з якими вам доведеться зіткнутися?
Вагітність і народження дитини − це завжди «розвідка боєм». І значить, в якомусь сенсі ви ніколи не зможете бути готові до цього. Однак, якщо у вас є сумніви в чомусь, вам варто обговорити з партнером. Разом ви повинні вирішити, як буде працювати ваш тандем з урахуванням різного розвитку подій. Вагітність може бути нелегкою справою, але ви можете продумати, як полегшити собі життя.
Вам варто обговорити, чи хочете ви повідомити друзям і родині, що намагаєтеся завести дитину, або почекати з новинами, наприклад, до кінця першого триместру. У довгостроковій перспективі вам варто обговорити, чи можете ви дозволити собі, щоб хтось залишався вдома з дитиною, чи варто скористатися послугами няні.
Але навіть найбільш ретельно продумані плани можуть змінитися. Головне тут − розуміти, де кінчаються пропозиції та уподобання і починаються жорсткі правила. В кінці кінців, ви плануєте пов’язати своє життя з абсолютно незнайомою людиною.
Ось що таке батьківство – це гігантський «стрибок віри». Але багато людей роблять його з радістю.